Четвертий рік поспіль День прикордонника відзначається під час дії воєнного стану. Тож не дивно, що ситуація на кордоні з Росією залишається у фокусі уваги й українського суспільства, і світової спільноти. Чи спостерігається переміщення ворожої техніки вздовж кордону РФ, чому мінування територій не є запобіжником від ворожого просування поблизу Сум, як триває рекрутинг у Держприкордонслужбі за проєктом «Контракт 18–24», чи очікувати черг на кордоні влітку – про це та інше Укрінформ розпитав у помічника голови Державної прикордонної служби України – прессекретаря відомства Андрія Демченка. 

— Пане Андрію, скільки російських військ тепер зосереджено на кордоні з Україною і яка ситуація з ворожою технікою? Чи спостерігається її відтягування подалі від кордону, щоб унеможливити знищення українськими дронами?

У межах Сумської області й у напрямку Харківщини на певній віддаленості від кордону ворог ще раніше, починаючи з минулого року, скупчив і техніку, і особовий склад

— Щодо чисельності ворожих військ на напрямку нашого кордону – то таку інформацію можуть озвучувати лише органи військового управління, аналізуючи всі наявні дані з різних джерел, а що стосується техніки, то в тих смугах оборони, де перебувають прикордонники (як невід’ємний складник Сил оборони України), ми спостерігаємо поряд із нашим кордоном ті засоби, якими ворог обстрілює територію України. Якщо мова безпосередньо про лінію кордону в межах Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, яку контролює Україна, наше завдання – викривати ці засоби. Ми, застосовуючи своє озброєння, зокрема й артилерію, і безпілотні авіаційні комплекси, їх знищуємо. Сказати, що в безпосередній близькості до нашого кордону там рухаються колони техніки, переміщуючись туди-сюди, – цього не спостерігається. І якщо говорити про окремі ділянки, де ворог застосовує тактику малих штурмових груп, це в межах Сумської області, або ж намагається здійснювати штурмові дії на певних ділянках по Харківській області, то таких великих колон техніки, які б ворог там скупчував або застосовував для прориву нашого кордону, не спостерігається.

Однак і в межах Сумської області, і в напрямку Харківщини на певній віддаленості від кордону, звісно, що ворог ще раніше, починаючи з минулого року, скупчив і техніку, і особовий склад, які, власне, і застосовує для вибиття Сил оборони України з Курщини, коли наші підрозділи розпочали свою операцію на території Росії і ведуть. Ну і це спостерігається і навпроти Харківської області, коли ще з минулого року противник розширив зону боїв по території України на напрямку населених пунктів Липці та Вовчанськ. І якщо говорити про Вовчанськ зараз, то це той напрямок, де ворог також продовжує свої штурмові дії, намагаючись заглибитися на території України.

— Російські війська вже перебувають за 25 км від Сум, із чим пов’язане таке стрімке їх просування? Чи були там заміновані шляхи поблизу кордону, і якщо так, то як їм вдається так швидко долати відстані?

— Погляньмо на відстань від Сум до лінії кордону. Фактично просто сам населений пункт, на жаль, не так далеко від кордону з Росією (від Сум до російського кордону – 30 км, – ред.). І якщо говорити про кордон безпосередньо, то напрямок населеного пункту Журавка і напрямок населеного пункту Басівка – це ті відтинки, де ворог застосовує тактику малих штурмових груп. Фактично пішки ці групи по кілька осіб (інколи до п’яти осіб) намагаються перейти лінію кордону, щоб заглибитися, закріпитися, дочекатися подібного підкріплення і розширювати вже зону активних боїв по території України.

— Виходить, що мінування територій не ефективне в цій ситуації?

— Ну, мінування може бути як від техніки, так і від піхоти. Але знову ж таки протяжність всього кордону з Росією, зокрема і в межах Сумської області, досить велика, це треба також враховувати. І не може окремий елемент забезпечити безпеку повністю. Це так само, як раніше всі звертали увагу на інженерне облаштування кордону, а фактично, коли відбулося повномасштабне вторгнення, то там рів або паркан, який насамперед націлений на порушників кордону, не може зупинити збройну агресію. Як і, власне, будь-які засоби по лінії кордону на землі не врятують від обстрілів: снаряди просто перелітають, і ворог, на жаль, постійно веде обстріли і в межах Сумської, Харківської, Чернігівської областей, і по лінії кордону. Ворог намагається, використовуючи дрони, також знищувати смуги, які мінуються.

Але на цей момент те, що ми бачимо на Сумській ділянці,  – ворог не застосовує техніку, важку броньовану техніку, проти якої також відбувається основне мінування. Натомість інколи малі штурмові групи, розвідуючи там ситуацію, намагаються прорватися максимально глибоко, наскільки їм вдасться, використовуючи квадроцикли. Але просунутися або зробити таку велику суцільну буферну зону чи «сіру» зону, як би її не називали, – ворогу це не вдається. Хоча, окрім цих двох напрямків, ми спостерігаємо, що противник фактично намагається розширити свої спроби заходу і на інших ділянках у межах цієї операційної зони. Але знову ж таки суцільну і широку зону він не може захопити.

— Чи вдається під час війни посилювати наші кордони?

Фактично кожен підрозділ Сил оборони укріплював чи зводив фортифікаційні укріплення максимально близько до кордону

— Кордон із Росією – це укріплення, передусім фортифікаційні. Усе інше, хто як для себе може уявляти посилення. Узагалі я і раніше говорив, що майже на всьому відтинку кордону з Росією здійснювати відкрито інженерне облаштування кордону безпосередньо по лінії держрубежу – неможливо, бо противник веде обстріли. Але фортифікаційне облаштування, звісно, проводиться. Фактично кожен підрозділ складників Сил оборони – і прикордонники, і Збройні сили, і Національна гвардія, і за підтримки органів місцевої влади – укріплювали чи зводили фортифікаційні укріплення максимально близько до кордону. Це могло бути за кількасот метрів від кордону, це могло бути за кілька кілометрів, зважаючи на рельєф місцевості, зважаючи на висоти, зважаючи на ті напрямки, де Силам оборони України легше і зручніше облаштовуватись, щоб тримати оборону. Усі ці роботи велися і ведуться.

УЖЕ Є ОХОЧІ ДОЛУЧИТИСЬ ДО ПРИКОРДОННИКІВ ЗА ПРОЄКТОМ «КОНТРАКТ 18–24»

— Чи ефективно йде рекрутинг та скільки молоді вже прийшло за програмою «Контракт 18–24»?

Контракт укладається на рік, і учасники отримують як одноразові виплати, так і щомісячне грошове забезпечення чи доплати за виконання бойових завдань

— Уряд на початку квітня вніс зміни в постанову щодо експериментального проєкту «Контракт 18–24», бо раніше він був розрахований тільки для підрозділів Збройних сил України. Тепер уряд розширив його на підрозділи Національної гвардії та Державної прикордонної служби. І цими змінами також передбачалося, що підрозділи, посади визначає Адміністрація Державної прикордонної служби за погодженням із Генеральним штабом. Днями ми отримали вже такі погодження і можемо з упевненістю тепер відповісти, що рекрутинг за цим експериментальним проєктом розрахований на чотири наших підрозділи:  бригади «Гарт», «Помста», «Фортпост» і «Сталевий кордон», і для підписання контракту за цим проєктом можуть долучатися громадяни України віком від 18 до 25 років. Їх приймають на військову службу за контрактом на посади рядового складу. Ну, це фактично стрілець, гранатометник, снайпер, розвідник. І вже є заявки від охочих отримати і інформацію, і долучитися до лав Державної прикордонної служби за цим проєктом. Наші рекрутингові центри активно працюють із цим. Була створена окремо також інформаційна сторінка, на якій можна подати заявку, заповнивши анкету, там буквально декілька запитань щодо людини й того підрозділу, куди вона хоче долучитися. Далі рекрутери вивчають цю інформацію і вже зв’язуються з людиною.

Ми окремо також дали контактну інформацію з вказаних підрозділів, якщо людина не хоче чекати, а бажає відразу отримати інформацію або ж приїхати, щоб ознайомитися і підписувати контракт. Фактично в рамках цієї програми контракт укладається на рік, і учасники отримують як одноразові виплати, так і щомісячне грошове забезпечення чи додаткові доплати за виконання бойових завдань. Сумарна фінансова підтримка сягає до 2 млн грн за рік служби. Окремо отримується і медичне забезпечення, компенсація вартості житла та інші пільги. І, звісно, що всі добровольці, які прийдуть за цим контрактом, також проходять необхідну підготовку: 45 діб – базова підготовка, 14 днів становить фахова підготовка і 14 днів йде на адаптацію.

— Якщо говорити про західні кордони, чи попереджали наші сусіди про ремонтні роботи в пунктах пропуску, про блокування кордону? Чи очікувати черг, як це було минулого року?

— Ну, щодо блокування такої інформації від прикордонників суміжних країн Європи не надходило. І ми сподіваємося, що жодні такі дії не здійснюватимуться по той бік кордону на напрямку пунктів пропуску, щоб там обмежувалася можливість перетину кордону для будь-якої категорії чи транспорту, чи тим паче громадян, які перетинають кордон для вирішення якихось побутових потреб або ж для  відпочинку чи інших умов поїздки. Водночас ремонтні роботи на певних напрямках, і це стосується різних ділянок кордон – і кордону з Польщею, і кордону з Румунією, Угорщиною – можуть відбуватися, але це такі короткотермінові періоди, коли фактично необхідно замінити, наприклад, дорожнє покриття. Це стосується як пунктів пропуску, які на території суміжних країн, так і пунктів пропуску України. Про всі ці моменти ми і Державна митна служба оперативно інформуємо людей, щоб вони могли за потреби змінити свою логістику, напрямок перетину кордону через інший пункт пропуску.

Окремо, якщо говорити про Державну прикордонну службу, то що три години ми інформуємо про стан завантаженості пунктів пропуску на виїзд з України. Зокрема, по всіх напрямках на кордоні з країнами Європейського Союзу і на частині пунктів пропуску на кордоні з Молдовою. Таку саму інформацію можна знайти і на інформаційних ресурсах контролювальних служб суміжних країн щодо напрямку виїзду в бік України.

Зазначу, що ремонтні роботи чи якісь інші перебої не надто впливають на черги, на це швидше впливає збільшення пасажиропотоку. Те, що ми спостерігали наприклад, до Великодніх свят, пасажиропотік за добу в будні тримався десь на рівні 75 тисяч, інколи 80 тисяч осіб за добу. Це в обох напрямках. І фактично до черг такий наплив охочих перетнути кордон не призводить. Але якщо пригадати літні показники, коли вони досягали 120–130 тисяч громадян за добу в обох напрямках, то звісно, збільшення пасажиропотоку і є основною причиною, через що виникають черги. Бо за такого напливу громадян, які хочуть одномоментно перетнути кордон за добу чи за якісь певні години, наявна кількість пунктів пропуску не дає  унеможливити виникнення черг.

Але, звісно, контролювальні служби і України, і суміжних країн, особливо в пікові періоди чи в пікові дні навантаження, збільшують кількість персоналу і забезпечують швидший, регулярніший обмін інформацією, щоб спільно забезпечувати пасажиро-транспортні процедури щодо оформлення людей і транспорту на кордоні в обох напрямках.

РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК У БІЛОРУСІ, ЯКІ МОГЛИ Б СТАНОВИТИ ЗАГРОЗУ, НЕ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ

— Чи фіксується якесь переміщення техніки, військ у Білорусі під виглядом майбутніх військових навчань?

Якщо відбуватиметься переміщення російських підрозділів у Білорусь, ми про це будемо знати

— На цей момент ситуація на кордоні з Білоруссю не змінюється, як і не змінюється ситуація, яка наразі є вглиб території Білорусі. Проте цей напрямок залишається загрозливим, зважаючи на те, що Росія може спробувати використати його повторно. Тепер у безпосередній близькості до кордону якогось ударного угруповання, яке б формувалося або було сформоване, наші підрозділи, які за цим спостерігають, не фіксують. І на цей момент російських підрозділів на території Білорусі, які б становили загрозу Україні в тій кількості, яка б могла до цього призвести, немає. Ми постійно стежимо за тим, наскільки ситуація може змінюватися, бо Білорусь далі, на жаль, підтримує Росію. І, власне, не можна виключати того, що із цього напрямку ворог не вдасться до якихось інших дій. Особливо зважаючи на те, що вони знову анонсують спільні навчання. Звісно, якщо відбуватиметься переміщення російських підрозділів у Білорусь, ми про це будемо знати.

З ПОЛОНУ ВДАЛОСЯ ПОВЕРНУТИ 462 ПРИКОРДОННИКИ

— Скільки прикордонників уже вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни і скільки ще залишається в російських тюрмах?

— Під час всіх обмінів, які відбувалися за час повномасштабного вторгнення, вдалося з полону звільнити 462 прикордонники. І цю роботу щодо взаємодії з відповідними структурами – і Координаційним штабом, іншими органами, які причетні до можливості обміну військовополонених, звільнення українців з полону, – ми постійно проводимо, з ними контактуємо, надаємо необхідну інформацію про наших військовослужбовців, про яких ми точно знаємо, що вони потрапили в полон, або ті, які зникли безвісти, щоб за можливості знайти інформацію про їхнє можливе перебування в полоні. Про всіх, хто ще в полоні, ми точно знаємо.

Про тих, хто зник безвісти, чиє місце на цей момент, на жаль, не відоме, інформацію ми в себе узагальнюємо, ведемо постійно оновлення таких даних, щоб продовжувати роботу щодо встановлення їхнього місця перебування.

Ну і, власне, якщо людина перебуває в полоні, робимо все від нас залежне, щоб такі військовослужбовці повернулися якнайшвидше з полону.

Ірина Кожухар