Повний розрив усіх відносин з Росією та Білоруссю, аж до цілковитої заборони на в’їзд громадян цих країн в Україну після її перемоги та деокупації території, підтримують 78,5% і 68% українців відповідно.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року.

«78,5% опитаних відповіли, що підтримують повний розрив усіх стосунків з Російською Федерацією аж до цілковитої заборони на в’їзд громадян Росії в Україну після перемоги України та деокупації її території (не підтримують лише 13%)», – йдеться у повідомленні.

При цьому 78% опитаних вважають Білорусь стороною війни, яка воює проти України (негативну відповідь дали лише 11%). Також 68% респондентів відповіли, що підтримують повний розрив усіх відносин України з Білоруссю, аж до цілковитої заборони на в’їзд громадян Білорусі в Україну (крім тих, хто просить політичного притулку) (не підтримують це 19%).

Відповідаючи на запитання про ставлення до іноземних держав, більшість респондентів висловлюють позитивне ставлення до Латвії (87%), Литви (87%), Німеччини (87%), Великої Британії (86,5%), Франції (86%), США (84%), Канади (84%), Нідерландів (84%), Чехії (83%), Естонії (82%), Польщі (78%). Молдови (74%), Японії (72%), Словаччини (68%), Румунії (65%), Грузії (65%), Ізраїлю (58%), Туреччини (55%), Вірменії (52%).

Частка тих, хто ставиться позитивно, переважає частку тих, хто ставиться негативно, до таких держав: Азербайджан (відповідно 46% і 26%), Південна Корея (відповідно 44% і 30%), Бразилія (відповідно 41% і 28%).

Читайте також: 88% українців на референдумі підтримали би вступ до ЄС, 86% — до НАТО

У ставленні до Казахстану частки тих, хто ставиться позитивно, і тих, хто ставиться негативно, статистично значуще не відрізняються (відповідно 40% і 39,5%), зазначають соціологи.

Більшість респондентів ставляться негативно до Росії (94%), Ірану (85%), Білорусі (84%), Північної Кореї (76%), Китаю (73%), Угорщини (59,5%).

Частка тих, хто ставиться негативно, переважає частку тих, хто ставиться позитивно, до таких держав: Індія (відповідно 45,5% і 32%), Південно-Африканська Республіка (відповідно 36% і 28%).

При цьому українці негативно ставляться не лише до російської влади (негативно ставляться до її президента, уряду та парламенту 96% опитаних), а й до її громадян (негативне ставлення до них висловили 77% респондентів, позитивне — лише 3%).

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.