Міністерство охорони здоровʼя планує змінити Національний календар щеплень. Серед основних змін – запровадження вакцинації дівчат віком 12–13 років від вірусу папіломи людини та оптимізація графіка вакцинації від інших інфекційних захворювань. Поки що зміни до календаря щеплень перебувають на етапі громадського обговорення. У МОЗ визнають, що в разі їх ухвалення Національний календар щеплень здорожчає. Проте потенційні витрати як держави, так і громадян під час лікування раку шийки матки можуть набагато перевершити видатки на профілактику цього захворювання. Рак шийки матки є одним із найбільш поширених онкозахворювань, в Україні щорічно реєструють близько трьох тисяч його випадків, у минулому році понад тисяча жінок померли через цю хворобу.

Про те, для чого були розроблені зміни до Національного календаря щеплень, як саме, у разі їх схвалення, вакцинуватимуть дітей з 2026 року, і яку ще роботу потрібно провести для їх запровадження, Укрінформу розповів заступник міністра охорони здоровʼя, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

В УКРАЇНІ ЩОРІЧНО РЕЄСТРУЮТЬ БЛИЗЬКО ТРЬОХ ТИСЯЧ ВИПАДКІВ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ, ЗМЕНШИТИ РИЗИКИ МОЖЕ ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ВІРУСУ ПАПІЛОМИ ЛЮДИНИ

— На початку січня Міністерство охорони здоровʼя винесло на громадське обговорення зміни до Національного календаря щеплень. Що пропонуєте змінити і чому?

— Зміна календаря щеплень – це звичайний, нормальний процес для будь-якої країни. Усі країни періодично оновлюють свої календарі щеплень. Це відбувається через зміну підходів до вакцинації або з огляду на епідемічні ризики чи зміни в міжнародних регуляціях у вакцинації як дітей, так і дорослих.

Запропоновані зміни до вакцинації були напрацьовані впродовж 2024 року, їх ухвалила НТГЕІ (Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики). Це стратегічний робочий орган, який дає змогу Міністерству охорони здоров’я мати незалежну експертизу в галузі вакцинації.

Такі групи є в кожній країні, вони створюються на  конкурсній основі, і до них входять ті фахівці, які виявили бажання і мають відповідний досвід роботи із щепленнями або з інфекційними патологіями.

Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики, оцінивши досвід вакцинації в країнах ЄС, зміни епідемічної ситуації, дійшла висновків, які тепер відображені в проєкті нормативного документа з приводу змін до Національного календаря щеплення.

Одне з нововведень – це додання до календаря вакцини проти вірусу папіломи людини. Друге нововведення – перехід на комбіновані вакцини і зміна або уточнення схем вакцинації за віком.

— Почнімо з першого нововведення – вакцинації від вірусу папіломи людини.

— Вірус папіломи людини є основною причиною (це вже доведено) раку шийки матки важкої патології. Зокрема, наукові дослідження свідчать, що близько 90% випадків цього захворювання виникає саме через інфікування вірусом папіломи людини. Також цей вірус у 70% випадків є причиною раку ротової порожнини або ротоглотки.

Науково доведено, що профілактичним заходом, який дає змогу значно зменшити ризики інфікування вірусом папіломи людини і ризики розвитку раку шийки матки, є вакцинація. Відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ тепер вже 84 країни світу використовують вакцину проти ВПЛ і ввели її в свої календарі щеплень. Ми вважаємо, що ця інтервенція допоможе нам зменшити кількість онкологічних захворювань і є стратегічним рішенням.

— З якого віку пропонується робити таке щеплення в Україні?

— Вакцинація має бути запроваджена до початку статевого життя, і різні країни використовують різні схеми. Деякі починають таку вакцинацію з дев’яти років. Схема, яка пропонується для України, полягає в тому, що ми хочемо охопити дівчат віком 12–13 років, застосовуючи одноразове введення вакцини.

У запропонованій до громадського обговорення редакції наказу йдеться про те, що якщо, умовно, на 1 січня 2026 року (із цієї дати пропонується зробити чинним оновлений Національний календар щеплень, – ред.) дівчинці вже виповнилося 12–13 років або 13 років, 11 місяців і до 30 дня, тоді вона буде підпадати під однократне безоплатне щеплення від ВПЛ. За умови, що такі зміни будуть ухвалені, сподіваємося, що та когорта, яку почнемо охоплювати щепленнями з 2026 року, щороку буде зменшуватися, тобто відповідатиме середній кількості народжених дівчат.

— А щодо вакцинації від ВПЛ з 2026 року підлітків від 14 років?

— Поки що фінансово держава навряд чи буде готова розширити цей віковий контингент. Якщо на 1 січня 2026 року дівчинці вже виповнилося 14 років, то, на жаль, вона не буде включена в програму щеплення від ВПЛ. Якщо батьки і дівчинка бажають провести таке щеплення, вони можуть це зробити у приватних закладах охорони здоровʼя, вакцина також доступна в аптечній мережі.

Але потрібно суворо дотримуватися інструкції до застосування лікарського засобу. Важливо, щоб вакцинація відбувалася до початку статевого життя, і є певні умови, за яких вакцинація буде максимально ефективна.

— Які вакцини пропонується використовувати в разі рутинної вакцинації від ВПЛ?

— Тепер рекомендації ВООЗ стосовно вакцинації проти ВПЛ фокусуються на можливості застосування чотиривалентної або дев’ятивалентної вакцин проти ВПЛ. Чотиривалентна вакцина – це одна з найперших вакцин, досить ефективна, але, на жаль, не охоплює повного спектра тих штамів вірусу папіломи людини, які є онкогенними. Тому була розроблена дев’ятивалентна вакцина, що дає змогу охоплювати більшу кількість штамів, які є причиною злоякісних новоутворень.

На сьогодні проведене оцінювання медичних технологій щодо дев’ятивалентної вакцини. І тепер Міністерство охорони здоров’я ініціювало порівняльне оцінювання медичних технологій стосовно чотиривалентної та дев’ятивалентної вакцин, щоб ми могли зіставити фармако-економічні ефекти від запровадження як першої, так і другої вакцин. Коли ця робота буде завершена, ми зможемо відповісти на питання, яку вакцину використовуватимемо: чотиривалентну або дев’ятивалентну.

Основною закупівельною агенцією буде державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке обиратиме відповідну процедуру закупівлі такої вакцини.

Сподіваємося, що впродовж 2025 року буде ухвалено рішення не лише стосовно календаря щеплень, але й визначено тип вакцини на підставі фармако-економічних результатів оцінювання, а також будуть проведені й відповідні перемовини, і закупівля. Тому що в нашій пропозиції запровадження вакцинації від ВПЛ передбачається з 1 січня 2026 року.

КОМБІНОВАНІ ВАКЦИНИ ДАДУТЬ ЗМОГУ ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ УКОЛІВ, ЯКІ ПРИПАДАЮТЬ НА ДИТИНУ В ХОДІ ВАКЦИНАЦІЇ

— Ви згадували, що одним із нововведень буде використання комбінованих вакцин.

— Що стосується інших нововведень. Ми плануємо відмовитися від оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) і повністю перейти на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). Багато країн вже здійснили такий перехід, і це стандартна рекомендація з боку ВООЗ. Також цю рекомендацію підтримала Національна академія медичних наук України.

Насправді перехід з ОПВ на ІПВ   планувався ще раніше, але війна, на жаль, стала на заваді. Тому, в певному сенсі, це інновація. Вона полягає в тому, що ми відмовляємося від застосування оральної поліомієлітної вакцини, яка була у вигляді крапель, і переходимо на інактивовану вакцину, що містить вірус. Маю зазначити, що ефективність застосування інактивованої вакцини від поліомієліту доведена, відповідний імунітет буде сформовано.

Ще один дуже важливий момент, який пропонується в календарі, – це застосування комбінованих вакцин. Однією з наших стратегій є зменшення кількості ін’єкцій для дитини під час відвідування пункту щеплення в закладі охорони здоров’я. Тому перевага буде віддаватися застосуванню комбінованих вакцин в загальному календарі.

Раніше деякі батьки за власні кошти купували комбіновані вакцини для щеплення дітей. Тепер йтиметься про те, що таким вакцинам віддаватимуть перевагу (під час проведення рутинних щеплень, – ред.). Конкретно маємо на увазі вакцини, де застосовується щонайменше п’ять антигенів, тобто забезпечується захист від п’яти інфекційних захворювань під час одного раунду або одного візиту до пункту щеплення. Це кашлюк, дифтерія, правець, гепатит В і гемофільна інфекція. Тобто те, що ми і тепер маємо в Національному календарі щеплень, але в обмеженій кількості. Кількість цієї вакцини буде збільшуватися, і її використання допоможе зменшити кількість уколів, яка припадає на одну дитину в ході вакцинації.

— Як це позначиться на графіку щеплень в календарі?

— Ми хочемо гармонізувати Національний календар щеплень з можливістю застосування мультикомпонентних вакцин та оптимізувати вакцинацію від гепатиту В у пологових будинках. Наприклад, вакцинацію від гепатиту В у першу добу життя дитини, так звану нульову дозу, пропонується виключити. У запропонованій редакції календаря щеплень вакцинація від гепатиту В буде проводитися у два місяці, чотири місяці, шість місяців, 18 місяців. Тепер використовується такий графік: перший день життя, два місяці й шість місяців.

Виняток буде лише для певних категорій дітей з груп ризику. Тобто коли народжуються діти від матерів, які знають про свій позитивний статус вірусного гепатиту, з низькою масою тіла, деякі інші групи ризику. У таких випадках вакцинація від гепатиту В буде проводитися в перший день життя. Але як універсальний підхід після народження дитини вона буде виключена.

Стосовно щеплення від туберкульозу, то пропонується проводити його впродовж 24 годин після народження дитини. У поточному календарі це щеплення проводиться на третю, четверту або п’яту добу життя. Ми пропонуємо змістити його на більш ранній період. Якщо дитина не отримала щеплення в пологовому будинку, вона точно може отримати вакцину для профілактики туберкульозу до 18 років.

Ще з нововведень – до дев’яти місяців БЦЖ пропонується проводити без туберкулінової шкірної проби (реакція Манту, – ред.). Це було як обтяжливо для закладів охорони здоров’я, так і малоінформативно, тому до дев’яти місяців БЦЖ проводиться без такого додаткового тесту. Це основні зміни, які стосуються вакцинації БЦЖ.

Рекомендації щодо вакцинації були осучаснені, і в нашій редакції Національного календаря щеплень вони повною мірою відповідають вимогам як Європейського Союзу, так і більшості європейських країн.

— Якщо ці зміни в Національний календар щеплень будуть ухвалені, то як проводитиметься рутинна вакцинація дітей, що народилися протягом 2025 року і раніше? Їхній графік щеплень узгоджуватиметься з новим календарем чи триватиме за попередньою версією?

— Частково буде змінюватися. Серед інших запропонованих змін в Національний календар щеплень було суттєво доопрацьовано блок, який стосувався вакцинації дітей з порушеним календарем щеплень, порядку вакцинації в разі пропущених щеплень або щеплень, які не відповідають Національному календарю. І під час дискусії у поточній редакції запропонованих змін прописані підходи, як довакцинуються такі діти вже відповідно до нового календаря. Ми брали до уваги те, що діти, які народжуються до 2026 року, вакцинуються за старим календарем у 2025 році, і  є чітке визначення, в які саме періоди проводиться вакцинація у 2026 році й далі.

Хочу пояснити, чому зміни в Національний календар щеплень обговорюють саме тепер, на початку року. Медичні працівники повинні пройти перенавчання, і ми маємо розробити відповідні додаткові інструкції для медичних працівників, для пацієнтів, щоб не було подвійних трактувань.

Сподіваємося, що етап громадського обговорення завершиться успішно і ми зможемо впродовж року провести підготовку медичної системи до застосування нового календаря щеплень.

Також дуже важливо збалансувати систему закупівель так, щоб перехід на новий календар, на нові вакцини у 2026 році відбувався планомірно, з мінімальною кількістю невикористаних або списаних вакцин. Тепер є графік щодо закупівельного циклу, визначено, що саме, в які строки закуповується і постачається. І ми маємо надію на те, щоб на 1 січня 2026 року відбулася зміна тих вакцин, від яких плануємо відмовитися, на ті, що плануємо використовувати. Крайній строк, коли має відбутися цей перехід, – кінець I кварталу 2026 року. Тому закупівлі впродовж 2025 року плануватимуться вже з іншою кількістю вакцин відповідно до нового календаря щеплень, тільки-но він буде ухвалений. Тому це ключова зміна, щоб ми мали змогу скоригувати відповідний закупівельний цикл.

Ще один важливий момент – технічне доопрацювання медичних інфомаційних систем, оскільки Національний календар щеплень автоматизований у дуже багатьох медичних інформаційних системах. Також будуть переглянуті звітні форми, за якими отримуємо фінальну інформацію від закладів охорони здоров’я стосовно охоплення щепленнями.

І дуже інтенсивна робота відбуватиметься під час впровадження вакцинації від вірусу папіломи людини. Адже введення нових антигенів завжди супроводжується складною системною роботою, коли ми пояснюємо сутність вакцини і працюємо не лише з сектором охорони здоровʼя, а й із Міністерством освіти і науки, Міністерством соціальної політики, намагаючись максимально донести інформацію до цільової аудиторії.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ВАКЦИНИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ КАЛЕНДАРІ ЩЕПЛЕНЬ ЗБІЛЬШИТЬ ВИТРАТИ ДЕРЖАВИ НА РУТИННУ ВАКЦИНАЦІЮ

— Наскільки введення нового щеплення в календар вакцинації вплине на витрати держави з вакцинації населення?

— Стосовно загальної вартості досить важко зараз прогнозувати, але попередньо, на жаль, ми, звісно, бачимо здорожчання календаря щеплень. Запровадження нового антигена, додаткової вакцини, потребує видатків з державного бюджету, і на 2025 рік вже було виділено близько 100 млн грн на закупівлю вакцини ВПЛ. Щонайменше на цю суму буде зростання  загальної вартості Національного календаря щеплень.

Перехід на мультикомпонентні вакцини також трішки збільшить загальну вартість календаря, але водночас відбувається пропорційне зменшення частки інших вакцин. Буде відмова від оральної поліомієлітної вакцини. Тому ми сподіваємося, що такий перехід супроводжуватиметься незначним збільшенням вартості загального пакету вакцин, але в межах тих ресурсів, які виділені на програму вакцинації Міністертва охорони здоровʼя.

— Що буде з вакцинами, закупленими для рутинних щеплень, термін придатності яких не закінчиться у 2025 чи 2026 роках? У разі ухвалення нового календаря щеплень їх вже не будуть використовувати? Чи ще дощеплюватимуть ними дітей, які пропустили необхідну вакцинацію або вакцинуються за старим графіком?

— Основний підхід – це адекватне і виважене планування. Наприклад, ми плануємо, щоб останні вакцини ОПВ використати у грудні 2025 року, без залишків на 2026 рік. Прогностично, з наявної інформації, бачимо, що на 1 грудня 2025 року в нас залишатиметься близько 120 тис. доз вакцини ОПВ. А середньомісячне споживання цієї вакцини – на рівні 90 тисяч. Тобто, умовно, 25–30 тис. доз цієї вакцини не буде використано у 2025 році.

Кількість інших вакцин буде зменшуватися пропорційно на початку року або в середині року так, щоб мінімізувати або не допустити списання або утилізації вакцин в 2026 році. Тому ми не очікуємо якихось суттєвих залишків або масового списання вакцин на рівні регіональних або національних складів.

Ще хочу сказати, що у 2025 році завдяки угоді з механізмом GAVI маємо гуманітарне постачання вакцин всього Національного календаря щеплень. Тому всі календарні вакцини, які використовуються в країні, у 2025 році планують до постачання і будуть доставлені в країну в рамках гуманітарної допомоги. Це спеціальна програма GAVI для країн, які перебувають у надзвичайній ситуації. Відповідну угоду підписали міністр охорони здоровʼя та    міністр фінансів України.

— Який термін придатності цих вакцин з огляду на те, що з 2026 року планується перейти на інші?

— Термін придатності всіх вакцин, які плануються до постачання за механізмом GAVI, максимально можливий – щонайменше три роки. Під час державних закупівель обирають вакцини з таким самим терміном приданості. Це не залишкова кількість вакцин, які збираються по всьому світу, а вакцина, що постачається в межах гуманітарної допомоги. Всі вакцини, які постачаються через механізм GAVI, перекваліфіковані ВООЗ. Вони і тепер використовуються в країні, просто змінюється механізм їх отримання. Більша частина їх буде отримана в межах гуманітарної допомоги.

— Наскільки в 2024 році вдалося виконати плани МОЗ із рутинної вакцинації?

— Поки що ми не отримали повних даних за грудень 2024 року і можемо оперувати інформацією, що є до листопада минулого року. Але водночас бачимо, що основними щепленнями ми охопили щонайменше 80% і за деякими навіть більше. Держава майже щороку ініціює проведення додаткових заходів з імунізації від різних інфекцій або інформування щодо різних типів вакцин, якщо ми бачимо десь зниження інтенсивності вакцинації або рівнів охоплення. Наприклад, в 2022 році ми проводили кампанію з вакцинації від поліомієліту. У 2023 у нас була кампанія з вакцинації від кору, паротиту, краснухи, у 2024 ми фокусувалися на вакцинації від дифтерії, правця і кашлюка. Тому завдяки таким заходам нам вдається підтягувати до адекватних рівнів охоплення щепленнями проти найбільш ризикованих інфекцій. Воднораз ці показники охоплення, на жаль, ще дуже далекі від того, що рекомендують як Європейський Союз, так і ВООЗ. Базові рекомендації говорять про 95% охоплення. Тому для нас 80% охоплення – непоганий показник. Але він не є цільовим. А в деяких вікових групах, на жаль, ситуація не така райдужна. Наприклад, вакцинація серед дорослих проти дифтерії, за підсумками листопада минулого року, так і залишилася на рівні 60% (від плану охопити 100% дорослого населення щепленням проти дифтерії, – ред.). Насправді це дуже маленький показник, і, на жаль, упродовж 2024 року не вдалося довакцинувати значну кількість саме дорослих.

Водночас у рамках вакцинальної кампанії (коли проводиться комунікаційна кампанія з вакцинації проти дифтерії і правця саме дорослого контингенту населення) показник, звісно, зріс. І якщо на початку 2024 року охоплення щепленнями дорослих було на рівні 50–52%, то, за підсумками кампанії, ми вже досягли майже 68% охоплення саме дорослих.

Загалом на сьогодні, якщо подивимося на календар щеплень, охоплення основними базовими вакцинами, рекомендованими ВООЗ, на відносно непоганому рівні, який можна зіставити вже з довоєнним станом. Це свідчить про стабілізацію вакцинальної програми, про те, що дії регіональних фахівців правильні. Але для охоплення деякими вакцинами потрібно докласти зусилля.

— У чому полягає причина, що не вдалося охопити щепленнями проти дифтерії більше дорослих? Скептичне ставлення до вакцинації? Кампанія відбувалася і серед дітей, коли батьки приводили їх на щеплення, хіба вони не могли разом з ними вакцинуватися?

— Безумовно, вакцинальна кампанія дала можливість охопити щепленнями і дорослих. Ми бачимо, що охоплення вакцинацією дорослих проти дифтерії та правця збільшилося на 16%. Із вакцинації дітей показники трошки більші, на рівні 20%. Отже, бачимо, що щонайменше 3% членів сімей, які приходили разом з дітьми, відмовляються від вакцинації або вже мають щеплення.

Чому дорослих важко долучити до вакцинації? Думаю, є декілька факторів. Фактор сприйняття взагалі необхідності вакцинації. Багато хто вважає, що має вже необхідний курс щеплення, банально забуваючи про те, що вакцинація проти дифтерії та правця проводиться через кожні 10 років. Хтось прийшов до пункту щеплення, але, отримавши необхідну інформацію, все-таки вирішив, що не хоче вакцинуватись через свої релігійні переконання або інші обставини. Тому, безумовно, з дорослим населенням важче працювати через вже усталений підхід до вакцинації, сформований рівень довіри або інколи, на жаль, вплив релігійних громад, які питання вакцинації не пріоретизують.

— Уже три роки поспіль в Україні проходять кампанії з наздоганяльної вакцинації, і ви згадали, що рівень охоплення деякими щепленнями необхідно підвищувати. На 2025 рік МОЗ планує наступну кампанію з вакцинації – від якого захворювання?

— Для України залишається актуальним питання кору.  Ті спалахи кору, які реєстрували в деяких областях у 2024 році, не дають нам забути про це інфекційне захворювання.

Минулого року захворюваність на кір в Україні зросла ушестеро: за 11 місяців зареєстровано 333 випадки проти 55 випадків за аналогічний період 2023 року. Завезеними з інших країн вважаються 19 випадків кору в 2024 році – їх зареєстрували у мандрівників, які прибули з Румунії, Німеччини, Великої Британії.

З охоплення щепленнями проти кору за підсумками листопада 2024 року маємо непогані показники – 86%. Але за різними віковими групами (наприклад, шести, семи років) показники менші, приблизно на рівні 75%, десь 60%. Тому, мабуть, віддаватимемо перевагу довакцинації в певних регіонах вакциною КПК (кір, паротит, краснуха), щоб мінімізувати ризики таких спалахів.

Наталія Молчанова
Фото надала пресслужба Міністерства охорони здоровʼя України