Чи такий страшний закон, який жваво обговорюють українці в найбільш лісистих регіонах України?

На Закарпатті ліси складають понад 54% території області. До того ж є цілі райони, які так і лишилися негазифікованими – це гірські громади Рахівського, колишнього Свалявського, Великоберезнянського, Міжгірського районів, де споконвіку обігріваються лише дровами, бо альтернативи нема. Не дивно, що закон №9665, який пропонує ввести адміністративну та кримінальну відповідальність населення за зберігання «сірих», тобто отриманих нелегальним шляхом дров, збурив соціум.

РЕІНКАРНАЦІЯ «П’ЯТИ КОЛОСКІВ»?

За останні кілька днів мемів чи обурених дописів про дрова не постив хіба лінивий. Хтось жартує про «заберу ваші дрова, врятую від криміналу» чи про те, що приготування бограча на дровах відтепер тягне на довічне, а про сливовий леквар можна узагалі забути. Хтось називає закон «Щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» неоколосковим – за аналогією із «Законом про п’ять колосків» часів комунізму, коли громадян совєцкого союзу, що вмирали від голоду, висилали до Сибіру чи розстрілювали за підібрані на колгоспному полі колоски.

Законодавець дійсно розробив межі відповідальності для громадян за порушення правил вирубування, пошкодження чи знищення дерев або чагарників, доповнивши адміністративний та кримінальний кодекси новими статтями. Вони передбачають встановлення адміністративної або кримінальної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут деревини та чагарників без документів, котрі би підтвердили законність їхнього походження. Порушників пропонується карати штрафами у розмірі від 510 до 15 тис. 300 грн, посадових осіб – від 3 тис. 400 до 15 тис. 300 грн, та навіть обмеженням волі строком до трьох років, якщо виявляють підроблені документи.

Фото: Соцмережі

Є ПЕВНЕ ЛОБІ, ЯКЕ ЗАХОТІЛО ВТОПИТИ ЦЕЙ ЗАКОН У МЕМАХ

Утім, наголошує адвокат, заступниця голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ Софія Шутяк, «п’ятьма колосками» тут і не пахне.

— Загалом, дуже жаль, що до цього закону притягли міф про п’ять колосків, та й загалом втопили його обговорення в мемах і хейтові. При цьому чомусь нікого не здивувала така хвиля хейту через закон, що стосується дров, – це ж не мобілізація, до порівняння. Очевидно, в суспільстві є певне лобі, яке захотіло втопити цей закон у мемах. Головний із них акцентує, що ось, мовляв, ввели покарання за зберігання дров для бабусь, – а це ж не так!

Шутяк зазначає, що норма про незаконне зберігання не нова: вона була в іншому законі, її забрали і перенесли сюди.

— Далі – закріпили виконання закону не за поліцією, а за Держекоінспекцією. ДЕІ не перевіряє фізичних осіб, тільки юридичних, тобто до жодної бабусі в селі ніхто не прийде перевіряти її дрова. Подвірно з перевірками ніхто ходити не буде! От до власника пилорами – так, до ресторану, який готує на дровах, – також, але не до бабці. Власники ресторанів можуть купити ці дрова в законний спосіб. А якщо ти заготовляєш дрова або купуєш їх і робиш усе законно – чого тобі боятися? Якщо боїшся – значить, це незаконна заготівля. А те, що люди звикли поза законом заготовляти деревину в Україні, проблема не цього закону – а ставлення до закону узагалі, – відзначає Софія Шутяк.

ЗАКОН НЕ ДЛЯ БАБУСЬ, А ДЛЯ «ЧОРНИХ ЛІСОРУБІВ»

У вівторок, 5 листопада, після кількох днів обговорень у соцмережах та публічній сфері, один із авторів закону Максим Павлюк виступив із заспокійливою заявою щодо штрафів за дрова біля хати.

Фото: Радіо Свобода

«В окремих ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактуванням проголосованих норм, а відвертою неправдою», – заявив депутат.

За його словами, законопроєкт стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, але ніяк не населення, яке обігрівається дровами. Він покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу: 30 м куб. сосни або 15 м куб. дуба.

Павлюк додав, що для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання на суму понад 30 тис. грн.

«Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме, – зазначив народний депутат. – Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності».

Еколог, експерт Української природоохоронної групи Петро Тєстов також вбачає у «зраді», яка неслась українськими соцмережами щодо закону 9665, намагання його «поховати».

— Очевидно, шум здійнявся саме тому, що багато хто не хоче, аби запрацювали інші норми цього закону. Так, дійсно законопроєктом додаються статті в Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс, згідно з якими зберігання деревини без документів, що підтверджують законність походження, карається – у залежності від обсягу. Десь від пари повних вантажівок настає кримінальна відповідальність.

Але, акцентує Тєстов, закон №9665 пробує нарешті врегулювати рубки за межами населених пунктів.

— Юридично дерева у нас в країні бувають трьох видів: ті, що ростуть у лісі, ті, що ростуть у межах населених пунктів, та ті, що ростуть за їхніми межами. Рубки дерев у лісі регулює Лісовий кодекс – відповідно, є користувачі, які за цей ліс відповідають, є лісорубні квитки, можна офіційно купити/заготовити дрова.

Стосовно дерев у межах населених пунктів, каже еколог, є ціла Постанова, яка це регулює.

— А от щодо дерев «за межами населених пунктів» – тут катастрофа, бо це величезна сіра зона незаконних рубок. Дуже мала частина тергромад має затверджені «тимчасові порядки видалення зелених насаджень за межами населених пунктів», значна більшість не має. На загальнодержавному рівні це теж ніяк не визначено. Що це за дерева на практиці? Лісосмуги, які не мають офіційного статусу, береги річок, зарослі деревами яри, колишні колгоспні сади чи виноградники, ще не переорані самосійки тощо. Вийдіть за межі міста – і ви побачите там пеньки. От це і є незаконні рубки, часто саме на дрова. Інколи рубають звичайні люди для себе. Але деякі хлопці роблять на цьому бізнес – саме вони потім «привозять машину дров». Чи знають про ці проблеми на місцях? Звісно, знають. Чи роблять щось, аби вирішити? Ні, бо у людей є дешеві дрова, у «бізнесу» – гроші, а у правоохоронців та чиновників ТГ – «заробіток».

Насамкінець Петро Тєстов звертає увагу на дослідження Українського відділення Всесвітнього фонду природи (WWF-Україна) по біомасі.

— Там дослідники підбили баланс між споживанням деревини та реалізацією, і, на їхню думку, до 50% заготівлі дров в Україні – якраз незаконна, «сіра».

Тєстов наголошує, що проблема, яку українці означили собі як «людей будуть садити за дрова», м’яко кажучи, надумана.

— Якщо дерева зрубані легально – то на це є документи, і якщо вже ви купуєте машину дров, то можна ці папери попросити. Проблеми будуть у тих, хто на незаконній заготівлі дров наживався –тепер доведеться заготовляти легально.

Ну і найголовніше, зазначає він, законопроєкт – не лише про дрова, а й про посилення відповідальності за незаконні рубки і за незаконне перевезення деревини, в тому числі кругляка. Адже коли раніше вантажівку із деревиною незрозумілого походження зупиняли, це не було проблемою для перевізника. Тепер – є.

ТРЕБА ПЕРЕСТАТИ РОЗГЛЯДАТИ ЛІС ЯК КОРУПЦІЙНУ ГОДІВНИЦЮ

Утім, у регіонах, де займаються лісозаготівлею, думають інакше. Директорка найбільшого на Закарпатті деревообробного підприємства, обласна депутатка Ірина Мацепура каже, що законодавці ухвалювали не те, що прийняли в результаті.

Фото: zakarpat-rada.gov.ua

— У депутатів була блага мета: урегулювати або посилити відповідальність за незаконні рубки і обіг деревини всіх видів, від кругляка до чагарників. Але вийшов скандал, адже є купа нюансів. Інакше й не могло бути. Питання опалення місцевостей, які обігріваються дровами, досить дражливе через кілька обставин. Як правило, це небагаті регіони передгірських чи лісових місцевостей. Вартість опалення для багатьох людей є однією з основних складових їхніх витрат. Адже це не лише дрова, це ще й доставка, пиляння, поколка, складання. Машина колотих дров десь на 5 куб. м коштує 12 тис. грн. І це при середніх пенсіях 3-5 тис. грн.

Звичайно, держава пробує субсидіями відрегулювати це питання.

— Однак проблема існує роками, і її стараються швидше не помічати, аніж вирішувати. Її вирішення призведе до створення балансу деревини. Треба дати відповідь на питання, скільки ж у нас споживається дров. Знаю, що пробували порахувати екологи, але не чула, щоб це робили органи влади. Наприклад, для опалення негазифікованого Рахівського району, в якому проживає 90 тис. населення, треба мінімум 100 тис. кубометрів дров, а напевно, і всі 150 тис. Є офіційна інформація, що вся область заготовляє десь 230 тис. м³.

Тобто, наголошує Ірина Мацепура, цифри «законних» дров і справжньої потреби в них різняться. Плюс дороговизна дров змушує віддавати за них значні кошти. У пресі з’являються фото багажників машин та квартир, повних валюти, – а кримінальна відповідальність настає за дрова і чагарники. У такій невідповідності моменту з людей і полізло підсвідоме у вигляді мемів, каже обласна депутатка.

Проблеми зі сприйняттям цього закону, вважає Ірина Мацепура, від того, що у нас неправильно побудована лісова політика – бо ми не знаємо, що ліс має давати громадам.

— Ми весь час розробляємо Стратегії розвитку регіону, але найбільшим природним ресурсом – лісом – управляє ДП «Ліси України», яке переслідує свої фінансові цілі. Треба перестати розглядати ліс як корупційну годівницю, треба скласти баланс лісокористування, який робиться лісовпорядною експедицією на 10 років – саме вона призначає рубки головного користування (а ще є санітарні, буреломи). Тоді люди зрозуміють, що їм не вистачить визначених обсягів лісу для області, – а отже, владі треба буде активніше впроваджувати в цих населених пунктах інші види опалення. Заводити газ, скажімо, або ж масово ставити електроопалення (хоч зараз під атаками росіян енергомережі не є панацеєю), чи використовувати відновлювані джерела енергїї, – наголошує Ірина Мацепура.

Фото: Depositphotos

ДЕФІЦИТУ ПАЛИВНИХ ДРОВ НЕМА, АЛЕ НЮАНСИ Є

Директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак каже, що соціальної напруги, яку викликала інформація про прийнятий закон, можна було б уникнути, якби його автори добре пропрацювали всі моменти.

— Ми маємо розуміти, для чого ця норма про відповідальність населення була внесена в закон. Якщо йдеться про боротьбу із незаконним обігом деревини – то у нас в державі є конкретний лісокористувач, єдиний в країні, ДП «Ліси України». То чому ми відступаємось від контролю, який здійснює ДП «Ліси України», та перекладаємо відповідальність на споживача? Якщо йдеться саме про боротьбу із незаконним обігом деревини – треба посилити орган, який здійснює цей контроль, якщо наразі цього контролю чи його реалізації не вистачає, – зазначає він.

Загалом, за словами Шпонтака, зараз підвищеного попиту чи дефіциту паливних дров в області немає, а показники споживання близькі до щорічних.

— На Закарпатті наразі 20% від заготовленої деревини складають паливні дрова. Ця кількість упала майже наполовину в порівнянні з 2022-м роком. Впливає те, що кілька років підряд зими були теплішими, ніж зазвичай, тому в людей склався певний запас дров із попередніх років. Також маємо розуміти, що люди тримають дрова як резервне паливо на випадок блекаутів, і це логічно в наших реаліях, – зазначив він.

Шпонтак додав, що в області є нюанси з інструментом «ДроваЄ» – адже часом вартість доставки дорівнює вартості самих куплених дров чи її половині.

— Якщо у людини є така пільга, як допомога від ТГ на купівлю дров, то з доставкою все одно постає питання. Більшість тергромад на Закарпатті його вирішили й організовують для пільгових категорій також доставку за програмами підтримки населення. Є кілька громад, які щодо цього пробуксовують – тримаємо це на контролі із ветеранським хабом, – відзначив він.

ОТРИМАЛИ ЗАЯВИ НА ДРОВА ВІД ПОНАД 18 ТИСЯЧ ЗАКАРПАТЦІВ

Заступник директора Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» Павло Ванджурак розповів, що на Закарпатті підприємству підпорядковані 83% усіх лісів. Крім того, користувачами є військові, міністерства, три національні парки та Карпатський біосферний заповідник.

— Я можу говорили тільки щодо тієї ситуації, яка є у лісах нашого користування. Цього року із заявами про придбання дров до наших філій звернулося близько 18 тисяч закарпатців. З 152 тис. кубометрів виписаної деревини вже отримано понад 140 тис. кубометрів. Понад дві тисячі закарпатців оформили заявки на дрова через онлайн-ресурс ДроваЄ, – відзначив Ванджурак.

Він зазначив, що дефіциту дров для населення на Закарпатті наразі нема, доступний до заготівлі річний ресурс на території області становить 227 320 куб.м деревини. Ця цифра знижується щорічно, зазначив Ванджурак: наприклад, протягом минулого року по області було отоварено 249 000 куб.м паливних дров.

Він пояснив, що критична ситуація була у 2022-му – тоді після перших російських атак по енергоінфраструктурі ажіотаж був величезний. Люди панічно закуповували паливо. Зараз такого немає, тому цифра від року до року зменшується. Треба також сказати, що люди, які мають газ, ним і опалюють домівки, тому що в кінцевому підрахунку це дешевше. Дещо зменшили попит і кілька теплих зим підряд.

— Тому моя суб’єктивна думка щодо цього закону – що тут більше хейту щодо проблематики, аніж самої проблематики. Десь поділяю думку, що є частина дров, які не є легальними. Але це не критична маса, котра здатна вплинути на ситуацію із забезпеченням населення. Дефіциту дров це не спричинить, – додав Ванджурак.

Коли матеріал вже був готовий, стало відомо, що радник Президента Дмитро Литвин заявив: Володимир Зеленський не підпише закон, що змінює покарання за користування лісами.

Тетяна Когутич, Ужгород

Перше фото: Pixabay