ЄСПЛ може виносити рішення лише щодо порушень прав людини та основоположних свобод, гарантованих Конвенцією з прав людини, однак ця інстанція не може взяти на себе роль Міжнародного військового трибуналу.

Про це президент Європейського суду із прав людини Марко Бошняк заявив в екcклюзивному коментарі кореспондентці Укрінформу у Страсбурзі.

«Не можна очікувати, що наш Суд перетвориться на той, що вирішує питання військових конфліктів як таких», — підкреслив Бошняк.

Однак, за його словами, суд робить все можливе, що є в межах його компетенції та юрисдикції.

«Якщо ви спитаєте мене, чи займе суд чітку позицію щодо того, чи були скоєні воєнні злочини в Україні, чи можна говорити про випадки геноциду, так само, як і про те, чи будемо ми щось говорити про злочин агресії, то це не та мова, якою користується наш Суд при розгляді заяв про порушення прав людини і основоположних свобод», — пояснив він.

За його словами, це не означає, що ЄСПЛ не виконує свою місію або ухиляється від своєї ролі.

«Ми ставимося до неї дуже серйозно і робимо все можливе для вирішення питань, що належать до нашої юрисдикції. І я твердо переконаний, що це допомагає і буде продовжувати допомагати в найближчі місяці і роки. Європейська конвенція з прав людини — це, по суті, інструмент миру. А наша компетенція є дуже чіткою. Ми пов’язані цим єдиним інструментом, який безпосередньо впливає на ухвалення нами судових рішень, — конвенцією та додатковими протоколами до неї», — сказав глава ЄСПЛ.

Читайте також: Вирок ЄСПЛ у справі Україна проти Росії: що встановив суд, і які наслідки матиме рішення

Бошняк пояснив, що ідея створення цього документа полягала в тому, щоб гарантувати тривалий мир і добробут в Європі. «Зараз немає миру без правосуддя. І те, що ми робимо тут, є елементом того, як його досягти», — наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський суд з прав людини 25 червня 2024 року оголосив рішення по суті у міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)” — першій із чотирьох міждержавних справ із позовами проти Росії у зв’язку з її нападом на Україну. Суд у Страсбурзі одноголосно визнав, що РФ масово та систематично порушувала права людей в Криму. Йдеться про 14 статей Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї. Суд виявив елемент “офіційної толерантності” з боку країни-окупанта порушень Європейської конвенції про права людини.