Україна та Угорщина у контексті транскордонної співпраці найбільше зацікавлені у проєктах збереження Карпат і розвитку транскордонної інфраструктури.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив експерт з розвитку інструментів локальної демократії, виборчого законодавства та розвитку місцевого самоврядування, кандидат політичних наук Роман Кисленко.

«У контексті транскордонного співробітництва з Угорщиною найперше обидві сторони цікавить розвиток і збереження Карпатського регіону — це окремий єврорегіон, на який виділяється фінансування в межах ЄС, а також розвиток транспортної інфраструктури», — сказав експерт.

Він зазначив, що свого часу Угорщина почала нарощувати експорт в Україну газу та нафти, і це впливає на пропускну спроможність нашої інфраструктури. Зі свого боку Україна намагається експортувати в ЄС сільгосппродукцію. І хоча Угорщина запровадила обмеження на окремі види продукції, як транзитна зона вона нас також цікавить з огляду на виклики, спричинені широкомасштабною війною.

Читайте також: Відносини України й Угорщини є складними, але їх не можна назвати деструктивними — експерт

У цьому контексті Кисленко поінформував, що на розгляд керівного органу програми Connecting Europe Facility спрямовано два українсько-угорських проєкти щодо розбудови і збільшення транспортних можливостей залізничних логістичних вузлів Чоп – Захонь та Батєво – Еперьєшке, а також реконструкції автомобільного КПП Лужанка – Берегшурань.

Експерт зазначив, що специфіку транскордонної співпраці між Україною та Угорщиною визначають певні міждержавні відносини і спрямованість здебільшого на одну область, де компактно проживають національні угорські меншини.

Читайте також: Кабмін затверджує угоду з Угорщиною для відкриття нового пункту пропуску — Шмигаль

«Якщо брати реалізацію проєктів у межах чотирьох держав за кошти, фонди які фінансують Україну, Румунію, Словаччину і Угорщину, то найбільш активною є саме двостороння співпраця, і більша кількість проєктів реалізується Україною зі Словаччиною, ніж Україною з Угорщиною або всіма чотирма державами. Тому тут насправді є певний потенціал», — сказав Кисленко.

Він поінформував, що у період з 2007 по 2023 рік загалом було реалізовано 92 проєкти транскордонної співпраці коштом фондів ЄС, які фінансують Україну, Румунію, Словаччину і Угорщину. Лише 22 з них було реалізовано всіма чотирма державами, а найбільшу кількість проєктів втілили у двосторонньому порядку Словаччина та Україна.

«Тому тут насправді є певний потенціал співпраці з Угорщиною. Звичайно, зовнішньополітичні курси держав частково детермінують і транскордонну співпрацю, проте саме реалізація проєктів у межах транскордонного співробітництва дає змогу отримати фінансування на вирішення спільних проблем по обидва боки кордону», — зазначив експерт.

Як повідомлялося, наприкінці листопада 2023 року Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь у програмі «Механізм Сполучення Європи» (Connecting Europe Facility, CEF), яка функціонує в межах ініціативи «Шляхи солідарності». Як країна-учасниця, Україна тепер також може подавати заявки за проєктами для грантової підтримки від Європейської комісії у розмірі 50% від вартості проєктів. Особливий акцент робиться на реалізації вже схвалених Європейською комісією інфраструктурних проєктів з модернізації залізничних та автомобільних пунктів пропуску через державний кордон із Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

Загальна сума гранту на модернізацію всіх пунктів пропуску становить понад €82 мільйони.

Фото: Каштан NEWS