Про це у телеефірі розповіла заступник керівника Офісу Президента Ірина Мудра, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Щодо МКС — звісно, там була можливість обмежити персональний імунітет. Проте в МКС є інший нюанс, який нам вдалося подолати по спецтрибуналу — це заочні провадження. Заочні провадження у МКС є неможливі. В нашому випадку, власне, це була жорстка позиція України: trials in absentia мають бути збережені. І ми це відстояли», — сказала Мудра.

Вона пояснила, що питання персональних імунітетів насправді є дуже складним питанням в міжнародному праві.

«І якщо ми говоримо про Міжнародний кримінальний суд, ми пам’ятаємо, що там для його створення було рішення Радбезу Організації Об’єднаних Націй. Відповідно, у нас цей орган, рішення якого є обов’язковим для усіх держав, членів ООН, є заблокований через Росію, через її можливості застосувати право вето», — сказала заступниця керівника ОП.

За її словами, тому українська влада і пішла шляхом домовленостей із низкою держав.

«Але для того, щоб трибунал мав легітимність і був визнаний у світі, мали долучитися насправді якомога більше держав. У нас угода з Радою Європи, і до неї долучаться, наші сподівання, більше 40 країн. Це, в принципі, є достатнім, щоб говорити про міжнародне визнання цього трибуналу», — заявила Мудра.

Читайте також: В Україні вважають, що рішення ЄСПЛ дозволить МКС детальніше розслідувати воєнні злочини Росії

Вона поінформувала, що країни, які долучаться і підпишуть цю розширену часткову угоду, матимуть обов’язок співпрацювати зі спецтрибуналом і, відповідно, видавати обвинувачених, якщо такі будуть знаходитися в їхніх країнах.

«Тобто це не країни, які долучилися до Римського статуту, які його ратифікували, а це будуть ті країни, які долучаться до розширеної часткової угоди», — повідомила заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, в середині липня в українській державі була ратифікована угода між Україною і Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.