Українська медична система проходить через період масштабних трансформацій. Національна служба здоров’я України відіграє ключову роль у впровадженні медичної реформи та реалізації програми медичних гарантій. В умовах війни перед українською медициною постали нові виклики, які потребують швидкого та ефективного реагування. Про зміни, які очікують на пацієнтів та медичних працівників, у програмі «Є Розмова» розповіла голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак.

— Медична реформа – ключова тема, яка дуже хвилює всіх українців. Як ви оцінюєте її успіхи й досягнення? Чи є в реформі якісь прогалини?

— Медична реформа розпочалася тоді, коли й багато інших реформ у різних сферах. Але мені здається, що на трансформацію системи охорони здоров’я випало найбільше викликів. Пригадаймо, що до повномасштабної війни у нас ще був надзвичайно великий, глобальний виклик – пандемія, з якою стикнулися вся медична система і пацієнти зокрема. І в цей час в країні розпочинається широкомасштабна трансформація системи охорони здоров’я. Мені здається, дуже добре, що до того часу ми встигли пройти перший етап: вибір свого сімейного лікаря і реформу первинної медичної допомоги. Ми пройшли абсолютно достойно пандемію через те, що тоді вже були запущені незворотні зміни, і кожен з нас знав свого сімейного лікаря, і сімейна медицина взяла на себе велику частину роботи для подолання цього виклику, починаючи від консультування і лікування пацієнтів, завершуючи дуже великим внеском стосовно широкомасштабної вакцинації.

І от ми лише почали виходити з якихось пандемічних часів – і на реформу, як і на медичну систему, одразу другий виклик – повномасштабна війна. І я не знаю закупівельників у жодній країні світу, які б працювали, закуповували повний спектр медичних послуг для своїх громадян під час повномасштабного вторгнення, дбаючи про те, щоб зберігся доступ населення до необхідних медичних послуг на всій території України, де це можливо. Водночас стикаючись із тим, що багато українських лікарів та пацієнтів були довго в окупації, і ми далі виконували свої зобов’язання. І, що найприємніше, пацієнти отримували медичні послуги. Ми не зупинялися ні у 2022-му, ні в 2023-му, ні в 2024-му і 2025-му.

— Поширені міфи й чутки, що багато чиновників 25 лютого, а то й 22, 23 зібрали свої сім’ї і виїхали на Захід України. Де були ви тоді? І як вдалося переформатувати систему охорони здоров’я, зокрема роботу НСЗУ, на військові рейки?

— Я була на своєму робочому місці, як і більшість команди Національної служби здоров’я України. Я мала план А, план Б, бо розуміла, що може бути. Це можуть зупинитися платіжна, електронна системи. А всі платежі в нас і весь облік фінансовий ведуться через електронну систему охорони здоров’я. І 24 лютого ми мали вже напрацьовані всі нормативно-правові акти, які були подані, щоб змінити процес і забезпечити стабільність оплат надавачам. Я знаю, що ми і 24, і 25, і 26 лютого здійснювали платежі надавачам за договорами, які вже були укладені на 2022 рік. І, що важливо, згадайте ті часи, наскільки ми всі були згуртовані. Патріотичність проявилася тоді ще більше, і зокрема в українських лікарів. Важко й уявити, знати, розуміти, як це – працювати під час бомбардувань, коли до тебе заходить рашистський окупант в лікарню і каже: будеш працювати за нашими правилами. Я знаю, що і через 3–4 місяці після повномасштабного вторгнення з’явилися чутки, що все, реформа зупинилася, тому що дещо призупинилася оплата за пацієнта.

— Такі чутки час від часу з’являються.

Я впевнена, що реформа не тільки не зупинилася, а розвивається і йде за тим планом, який був визначений

— Насправді це виключно чутки. Подивіться, якщо реформа працює, а вона і далі працює, що «гроші ходять за пацієнтом», і від цього залежить фінансовий, зокрема, успіх закладу охорони здоров’я, то в чому винні тоді були заклади Харкова, чи лікар первинки з Харкова, чи із Запорізької області, чи з Херсона, що його пацієнти вимушені були тимчасово переселитися на більш безпечні місця? Водночас вони залишалися на телефонному зв’язку, виписували електронні рецепти, наприклад, за програмою «Доступні ліки». І ось ми вирішили у той час на пів року заморозити і сказати: дивіться, у нас є на перший день повномасштабного вторгнення всі договори, які вже сформовані, «гроші ходять за пацієнтом», але далі ми сплачуємо рівними частинами те, що у вас вже сформовано, щоб підтримати лікарів Харкова, Чернігова, Київщини. І в нас було декілька таких зустрічей з усіма лікарями, ми пояснювали, що це зараз наш внесок, солідарний внесок всієї системи для того, щоб вона вистояла. І вона вистояла.

Ми вже 1 липня 2022 року відмотали все назад, залишивши тільки деякі механізми оплат для тих областей, що їх потребували. А всі інші повернулися до звичайної системи, яка була до повномасштабного вторгнення і точно не повернула субвенційний принцип фінансування. Тобто як і наші міжнародні партнери, а це можна побачити в усіх звітах ВООЗ спільно зі Світовим банком. Я впевнена, що реформа не тільки не зупинилася, вона розвивається і йде за тим планом, який був визначений.

— Але чому реформу, спрямовану на поліпшення отримання медичних послуг, часто критикують за недоступність медицини, наприклад, у сільській місцевості?

Цьогоріч у програмі медичних гарантій ми вперше запроваджуємо сільський коефіцієнт до первинної медичної допомоги

— А що ми мали до реформи? Дуже багато цифр і управлінських рішень на цих цифрах, які малювалися в паперовій звітності, що робила таку собі бульбашку, в яку ми хотіли вірити.

Я сама зі села і знаю: під час реформи лікар, розуміючи, що від декларації моїх батьків залежить і його дохід, почав з’являтися в моєму селі частіше. Але оскільки все будувалося на паперових звітностях, де легко підправити, показати свої успіхи в певних регіонах, то так і будувалася політика. І насправді ми після того, як в електронній системі охорони здоров’я почали рік за роком збирати дані, працювали і над тим, щоб забезпечити повноту цих даних і їхню якість. Тому що ними теж можна маніпулювати, коли вносити. Але це стає все складніше і складніше, бо в умовах великих масивів даних працюють алгоритми, які одразу покажуть: так, у нас є Чернігівська область, де насправді, відповідно до даних, ми маємо порушення доступу сільського населення до медичної послуги. І тут нам необхідно швидко реагувати. Так, ми маємо Миколаївську область, так, ми маємо Рівненську область, так, ми бачимо, що цей доступ порушується, тому що розвивається, переформатовується надавач первинної медичної допомоги з комунальної в приватну форму власності, і немає взаємозамінності сімейного лікаря. І тоді ми теж вживаємо відповідних заходів. Тому я б не сказала про те, що у нас порушений доступ в сільській місцевості. У нас є певні території, де бачимо, що такий доступ ускладнений. І тому в 2024 році спільно зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я було проведено костинг тарифу первинної медичної допомоги. Бо на старті вважалося, що тариф для сільської місцевості і для міської має бути однаковий, адже витрати в місті в лікаря на проживання, безумовно, дещо вищі, і тому це десь компенсується. Але ми побачили (коли провели на основі наших даних, досліджень, збору інформації про витрати і доходи надавачів), що через наш тариф ми не стимулюємо лікаря йти в сільську місцевість. І тому цьогоріч у програмі медичних гарантій ми вперше запроваджуємо сільський коефіцієнт до первинної медичної допомоги.

І ще Міністерство охорони здоров’я запроваджує декілька своїх політик, щоб залучити лікаря у село, якщо ми говоримо про первинну медичну допомогу. Це тільки перший крок. Тобто ми відстежуємо далі, що відбуватиметься. Наприклад, у 2023 році ми проаналізували на основі наших даних, що відбувається з доступом лікарських засобів до пацієнтів. І побачили, що у нас є програма реімбурсації абсолютно успішна «Доступні ліки», де пацієнти, а це вже 5 млн українців, можуть отримати безоплатно або з невеликою доплатою майже 600 торгових найменувань лікарських препаратів. 

— Про «Доступні ліки» є багато питань. Але нестача лікарів у громадах – велика проблема. От реальний приклад. Люди змушені були виїхати за кордон, багато українців. За кордоном записатися до лікаря – дуже велика проблема, треба чекати місяцями. Тому приїжджають вони в Україну, щоб записатися до лікаря, і стикаються із цією самою проблемою, тому що фахових лікарів не вистачає. Я так розумію, що коефіцієнт 0,25 на сільську місцевість – це вже початок розв’язку проблеми. Що ще НСЗУ пропонує, щоб було достатньо лікарів у громадах?

Реформа змінила базове – що пацієнт може обирати свого лікаря, і неважливо, чи це первинна медична допомога, чи спеціалізована, чи амбулаторна

— Ми побачили прогалини в сільській місцевості, тобто нам необхідно реагувати. Так, ця прогалина пов’язана і з наявністю сімейних лікарів, аптечних мереж в цій місцевості. Ми побачили, що 80% рецептів у нас погашується по Україні, але в селі це – 30%. Ми об’їхали всю країну, зокрема я, і проговорила з усіма голова громад про те, що ми можемо зробити для людей в сільській місцевості. Плюс з’явилися вперше мобільні аптеки, які доїжджають до найвіддаленіших сільських куточків, щоб людина могла отримати ліки. У нас є доручення міністра охорони здоров’я вивчити можливість застосування таких мобільних бригад, наприклад, чи з Укрпоштою, чи з іншими, щоб наблизити сімейного лікаря до кожного пацієнта.

Ваше питання, що стосується доступу до лікаря, має дві частини. Ви сказали про фахового лікаря, до якого хоче пацієнт. Насправді реформа змінила базове – що пацієнт може обирати свого лікаря, і неважливо, чи це первинна медична допомога, чи спеціалізована, чи амбулаторна. І так, безумовно, є ще багато роботи. І я знаю, що міністерство тут дуже проактивно працює, щоб фахових лікарів ставало більше, тому що ми не бачимо тепер у системі проблеми стосовно того, що у нас нестача лікарів загалом. У нас є нестача лікарів певних спеціальностей, особливо це відчутно як наслідок виклику війни. Ви розумієте, це психологічне здоров’я, реабілітація, і там ринок швидко розвивається. І уряд робить все можливе спільно з Міністерством охорони здоров’я, щоб розв’язати цю проблему з точки зору навчання, державного замовлення. Так, це довгий період, тому є певні короткострокові рішення. 

Наприклад, ми з вами розуміємо, і це підтверджують всі дослідження, що українці тепер мають хронічний стрес. Безумовно, це впливає і на фізичне здоров’я. У нас зростає кількість неінфекційних захворювань. Після пандемічних часів, коли ми боялися йти в лікарні, щоб не підхопити ковід, коли вся система працювала на ковід, ми відкладали проблеми про здоров’я. А тепер війна, психологічне навантаження і навантаження на систему охорони здоров’я просто шалене. І ось нам необхідно було вирішити, як дати українцям у найвіддаленішому куточку розуміння того, що піклуватися про своє психологічне здоров’я важливо. Так, тут лідерство взяла перша леді Олена Зеленська, програма «Ти як?». Ми зробили з Міністерством охорони здоров’я свій внесок у систему психологічної турботи про психічне здоров’я на первинному рівні. І для цього майже всі сімейні лікарі пройшли сертифікований курс Всесвітньої організації охорони здоров’я. І насправді це працює. Я називаю такий приклад: коли в Чернігівській області, у селі, спілкуєшся зі сімейною лікаркою, вона каже: я пройшла цей курс і знаю, як розмовляти з мамою і донькою, що втратили все на Сході, є внутрішніми переселенцями, в яких дуже важка хронічна депресія, але ми поступово працюємо.

Медична система фінансується з коштів міжнародних партнерів. Ще досі відбувається маніпуляція думками українців стосовно домовитися, заплатити, заплатити неформальний платіж для того, щоб отримати доступ до медичної послуги. Загалом у системі ми бачимо, що такий доступ є вільним. На жаль, оце моє найбільше недопрацювання, я вважаю, що українці не знають всіх своїх прав у медичній системі. Не знають, що таке Національна служба здоров’я України. Тому що ми думали, що і не потрібно знати, що система зміниться, і українцю непотрібно знати, хто за нього платить. Українець має прийти до свого лікаря і йому мають надати медпослуги безоплатно. Але ми наразі не можемо обійтися без спільної взаємодії і без такого тиску суспільного на те, щоб і нам більше інформувати українців про свої програми.

— Абсолютно з вами погоджуюся, тому що люди не розуміють, чим займаються НСЗУ, Міністерство охорони здоров’я. Ви згадали про фінансовий бік і про деяких керівників лікарень, які, можливо, недобросовісно виконують свої обов’язки. Але їм потрібна, очевидно, мотивація. Мотивацією є зарплата. Чи у 2025 році можна їм очікувати на якісь зміни? Знаю, що медсестра у відділенні нейрохірургії в районній лікарні має оклад 10480 грн, а зарплату – 13800 грн за фактом.

У нас є надуспішні заклади охорони здоров’я, де середня заробітна плата лікаря становить 66 тис. грн

— Медична реформа дала повну автономію лікувальним закладам. Тобто медичний заклад, як і будь-яке інше підприємство, заробляє кошти. Ми їх не фінансуємо. Тобто досить часто я розвіюю міф, що держава фінансує, щось фінансує заклад охорони здоров’я. Ми не фінансуємо заклади охорони здоров’я, ми в кожному закладі закуповуємо медичні послуги. І залежить від того, наскільки керівник закладу є успішним, вміє керувати, є засновником взаємодії для того, щоб пацієнт йшов у цю лікарню отримувати послуги, тому що коли це не так, це – невиконання договірних відносин. І будуть наслідки, зокрема фінансові, для надавача, тому що ми не сплачуємо за послугу, яка надається не в повному обсязі й неякісно. Якщо все організовано правильно, то у нас є надуспішні заклади охорони здоров’я, де середня заробітна плата (і зараз я абсолютно не перебільшую, тому що ця інформація є публічною, на сайті Національної служби здоров’я України) лікаря становить 66 тис. гривень. Наприклад, Київський обласний онкоцентр, середня зарплата лікаря. Це означає що? Що там є лікарі, і це теж можна перевірити, які отримують зарплату близько 100 тис. гривень. І всі ці кошти вони отримують від Національної служби здоров’я України. Середня заробітна плата лікаря в Україні загалом тепер 23 тис. Гривень, і це теж можна перевірити. Це більше, ніж у багатьох соціальних галузях. 

— Це мало – 23 тисячі для лікаря.

— Безумовно, що мало. Ми б хотіли більше. Ми відв’язали від будь-яких умовностей медичні заклади. Тобто я вам показала приклади, що в Косівському центрі первинної медико-санітарної допомоги, і це теж можна перевірити на сайті НСЗУ, середня зарплата лікаря первинної медичної допомоги – 44 тис. гривень.

— Тобто зарплата медперсоналу залежить від головного лікаря?

— Від головного лікаря і від того, як він господарює, розподіляє. І в кожному закладі має бути, і це навіть визначено указом, я вже не кажу Господарським кодексом, указом Президента, колективним договором. Дуже багато лікарів не розуміють, як оця система працює. От він чесно виконує свою роботу, то повинен мати гідну оплату праці. Але оця неінформованість не схиляє до дій якихось. А  коли ти бачиш розрив, що в певних лікарнях середня зарплата керівництва становить 122 тис. гривень, і це теж можна перевірити, а лікар отримує 23 тис., то, напевно, треба сідати, як підприємцю, із засновником закладу і говорити про те, як розподіляються кошти Національної служби здоров’я України, як мотивується медичний персонал.

— Іншими словами, просто проводити інформативну роботу, тому що люди чогось не розуміють до кінця.

— Цікавитися. Як мінімум, цікавитися. І, безумовно, що ми б хотіли вищі заробітки. Хто б не хотів вищих заробітних плат для лікарів? Я можу зазначити, що в 2022, 2023, 2024 роки ми бачимо, як зростає заробітна плата лікарів, медичних сестер. Тепер середня заробітна плата медсестри в Україні – 15300 гривень. Це вище, ніж 13000 у 2023 році, але, безумовно, не достатньо. Але при цьому ми маємо успішні заклади, де медсестри отримують більш як 30 тис. Гривень, і це великі обласні лікарні. Наприклад, Львівське ТНО, лікарня Мечникова, онкоцентри. У нас зросли зарплати і в лікарів екстреної медичної допомоги. 

— Я була в лікарні Мечникова, спілкувалася з лікарями, з Риженком. Він говорив про те, що зарплата, це було у 2024 році, стала кращою, і я підтверджую ваші слова ще й від них. Є ще одне питання: «Доступні ліки». Чи розширений список захворювань за цією програмою?

«Доступні ліки»  – реальна програма, яка діє для людей, що мають хронічні захворювання

— Мені здається, що кращої в країні (я, можливо, дуже суб’єктивно буду говорити, бо ми адмініструємо цю програму), програми для людей і про людей, ніж «Доступні ліки», немає. Тому що це – реальна програма, яка діє для людей, що мають хронічні захворювання і можуть завдяки їй контролювати якість свого життя, здоров’я. І успіх цієї програми полягає в тому, що 5 мільйонів українців вже є її учасниками. Ми бачимо успіх програми, я  б не хотіла зосереджуватися на таких показниках, але це варто знати, навіть з точки зору інвестицій, вкладених державою в цю програму. Ми, коли проаналізували вперше у 2024 році, як це відображається, наприклад, на захворюваності серцево-судинними, на інсультах, на інфарктах, скільки у нас відсотків людей, які потрапляють з інсультом, є учасниками програми і скільки з них помирає, то тут бачимо дуже чіткий результат. Рідше потрапляють з інсультами учасники програми «Доступні ліки» і більша ймовірність померти саме у тих людей, які не контролюють свого здоров’я і не профілактують через програму «Доступні ліки».

Ми зробили все можливе для того, щоб програма розвивалася навіть попри війну. У 2022 році нам казали: про який розвиток ви можете мріяти, а у нас в той час було заплановано ряд нозологій, які мали б входити в програму «Доступні ліки». На сьогодні це 600 найменувань. Вони охоплюють всі напрями хронічних захворювань. І сюди належать серцево-судинні хвороби, діабет, розлади психіки, хозели, хвороба Паркінсона.

Уперше в програмі з’явилися знеболювальні як виклик на війну. Скільки у нас людей тепер і з онкологічними захворюваннями, і з травмою війни, яким необхідно знеболюватися, і морфіни, це лафінтоноловий пластир, який є більш сучасним і безпечним методом знеболення.

— А в деяких районах все одно є перебої з постачанням. Як розв’язується ця проблема?

Обсяг коштів, виділених на програму, зростає щорічно, маємо у 2025 році безпрецедентну суму – понад 6,5 млрд з бюджету

— Ми це побачили. Я недаремно вам сказала, що дані допомагають нам бачити це і дуже швидко реагувати… Швидко була відкоригована політика Міністерства охорони здоров’я. По-перше, в 2024 році всі аптеки, які в медичних закладах, є учасниками програми «Доступні ліки», тож повинні мати асортимент препаратів, які в програмі. По-друге, в 2025 році говоримо про те, що ми готові, і це вже ухвалена постанова, що в програмі «Доступні ліки» мають бути всі аптечні пункти, у яких є ліцензія. Неможливо говорити вже тепер про те, що обираю таке соціальне навантаження чи не обираю. Обсяг коштів, виділених на програму, зростає щорічно, ми маємо у 2025 році безпрецедентну суму – понад 6,5 млрд бюджетних коштів. Минулий, 2024-й, був першим роком, коли ми використали кошти, а це понад 5 млрд бюджетних коштів під нуль, жодної копійки не повернуто в бюджет. Плюс мобільні аптеки, які запрацювали насамперед на прифронтових територіях і далекодоступних. У нас в країні в багатьох регіонах діють мобільні аптеки, які запущені завдяки нашим партнерам міжнародним, що привозять за графіком лікарські засоби. Укрпошта – це, напевно, такий прецедент, який вперше став можливим, коли національний оператор зв’язку є учасником програми «Доступні ліки». І пацієнт може зв’язатися телефоном, дізнатися, Укрпошта доставить вам так само безоплатно лікарський препарат, який є у програмі «Доступні ліки». Але що ще важливо? Важливо, як ми регулюємо, що необхідно.

— Як ви контролюєте кошти, що виділяються на «Доступні ліки»?

— У нас є автоматичний моніторинг, дуже багато верифікацій, це теж важливо, тому що ми розпоряджаємося, цьогоріч це 175 млрд, бюджетними коштами. І, безумовно, що за тієї кількості працівників Національної служби здоров’я України ми використовуємо декілька методів контролю. Більша частина цих методів пов’язана з автоматичною верифікацією. На початку в нас не було верифікації, наприклад, стосовно померлих осіб, і ми побачили, що деякі лікарі вирішили, що можуть використатися цим. У нас є декілька приватних лікарів у Дніпропетровській області, які за «Доступними ліками» вирішили виписати ліки померлим пацієнтам. Це кримінальне провадження, і насправді ми тут дуже чітко співпрацюємо з правоохоронними органами і контролюємо…

У 2024 році було велике широкомасштабне соціологічне опитування лікарів, фармацевтів, пацієнтів, і ми побачили, що як лікарі, так і пацієнти в унісон кажуть: додайте нам в програму «Доступні ліки» комбіновані лікарські препарати, для нас це вкрай важливо, і це для вас ефективно з точки зору фінансів. Це було додано.

Але паралельно з цим уряд в рамках «Зимової підтримки» з 1 січня безпрецедентно розширив це на групи ревматоїдних препаратів, на певні препарати для дітей. І у 2025-му, десь із середини року, у нас вперше в програмі з’являться краплі, наприклад, очні, вушні, певні мазі. Тобто поява будь-якого препарату – це про те, щоб зменшувати тягар витрат з кишені пацієнтів, щоб вони могли піклуватися про своє здоров’я.

— Ще одна велика проблема – збільшення кількості інсультів серед українців, особливо під час війни. І тарифікація: чи планується її відкоригувати? Наскільки я правильно поінформована, тепер на інсульти понад 15 тис. гривень виділяється, на первинне визначення інсульту, у 2022 році ця цифра була понад 22 тис. Я розумію, що є певні пункти, де і 65, і 120 тис. Але все ж таки почнімо з цієї маленької цифри, понад 15 тис. Чи планується її відкоригувати відповідно до сучасних реалій?

— Насправді там далеко за 50 тис. І це – політика, вона не будується на тому, що хтось вийде і скаже: тариф маленький. Політика будується на тому, що ми маємо калькуляцію, реальний стан, дані, аналіз маршрутів і калькуляції кожної статті витрат і розуміємо, що покриваємо, і чи цього достатньо. Я зазначу, що інсульт – це пріоритетна послуга для програми медичних гарантій, тобто ми не тільки платимо за факт лікування не за глобальним бюджетом, але це означає, що у нас дуже прискіплива увага до цього. А прискіплива увага означає, що ми очікуємо ті результати, які для себе визнаємо. А ці результати, показники визначені всім світом у вигляді конкретних індикативних показників і Європейського Союзу, і Всесвітньої організації здоров’я. І це, наприклад, дотримання маршруту пацієнта, і в нас із цим був повний безлад, і ніхто не вірив, що під час війни можна налаштувати маршрути. Але ми спільно з Міністерством охорони здоров’я, регіональними владами це зробили. І на сьогодні 99% пацієнтів карета швидкої допомоги привезе саме той заклад, який законтрактований на інсульт, а не в найближчу лікарню. Чому це важливо? Тому що саме цій лікарні ми заплатимо за лікування інсульту, бо вони мають договір з НСЗУ. І це означає, що саме тут буде 15 тис., а не 7 тис. за стаціонарним пакетом, саме тут є можливість застосування тромболітичної терапії, і тариф вже буде не 15 тис. А за потреби додатковогому обсягу буде більше, як ви зазначали, з коригуючими коєфіцінтами. Це означає, що там є навчена бригада, цілодобові КТ-діагностика і лабораторні, це означає, що людина має шанс врятуватися.

Також стосовно тромболітичної терапії. Два роки тому ми ввели в додаткові вимоги на контрактування, що має бути запас тромболітичної терапії, ввели моніторинг за пакетом «Інсульт». І  бачимо, що вже відсоток застосування тромболітичної терапії в більшості лікарень відповідає європейському, паралельно з тим середній по Україні теж наближається до європейського, так само ендоваскулярні втручання.

— Тобто цього всього достатньо, і не буде базовий пакет у 15 тис. гривень збільшений?

— Я більш ніж переконана, що базовий пакет у 15 тис. означає, що на той обсяг допомоги його достатньо. Але ми говоримо про те, що під час лікування інсульту виникає необхідність в додатковому обсязі допомоги, якщо так є, то з базового тарифу ми ідемо на підвищені тарифи, про які ви згадували… За більшістю пакетів (і це можна перевірити на сайті НСЗУ, зокрема на інсульт, а для приватників тариф – це супербізнес, вибачте, називаю речі своїми іменами) законтрактовані приватні заклади, і вони теж надають відповідну медичну допомогу, і тариф для них підходить. Наприклад, ми чітко бачимо, і я можу визнавати якісь недопрацювання, помилки або ще щось, у нас немає, на жаль, бюджету у вигляді 5% ВВП, як говорилося, і ми розуміємо, що наше головне завдання – використовувати ті основні кошти, які маємо в програмі медичних гарантій, найбільш ефективно на користь пацієнта. Тому в нас є пріоритетні послуги, тому в нас є той обсяг послуг, який можемо закуповувати. Але водночас ми дуже чітко бачимо по структурі надавачів, які контрактуються з НСЗУ, який тариф є ринковим. І ви подивіться, який відсоток, наприклад, приватних надавачів у послузі реабілітації, тобто ми фактично сформували ринок реабілітації через закупівлю цієї послуги в країні. І на рівних умовах: що приватники, що комунальні заклади.

— Від 1 січня перестала існувати МСЕК. Знаю, що це не зовсім ваше питання, але все ж таки профільне, тому коротко поясніть, будь ласка, що з МСЕК, на якому етапі реформа…

— Насправді це політика Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, і ви знаєте, що там відбуваються досить активні дії стосовно того, як буде реформуватися ця система. І я впевнена, що і суспільство розуміє, що цей період реформування він займе ще деякий час, там є етапність. Що ж від Національної служби України, то ми вибудовуємо і є власником центральної бази даних, електронної системи охорони здоров’я. І ми побачили, що через дані в електронній системі охорони здоров’я можемо формувати ефективні політики, платити, а можемо ще і прозоро формувати певні речі, як це пов’язано з роботою експертних команд. Адже різне антикорупційне важко приховати в електронній системі охорони здоров’я. Тому рішення експертних команд ухвалюватимуться згідно з даними електронної системи охорони здоров’я, і це важливо. Також ми будемо оплачувати експертним командам за їхню роботу через програму Медичних гарантій, через те, що ми інтегрували оплату команд в окремі пакети. Наприклад, це стаціонарна допомога, коли формується в рамках неї декілька експертних команд, і за кожну експертну команду ми сплачуємо: за їхні час, роботу, щоб компенсувати їм те, що вони зараз не заробляють, скажімо, на тому, що безпосередньо надають медичну допомогу.

— Тобто фінансово ніхто не буде ображеним?

— Фактично тариф передбачений на повну зайнятість, – це навіть більше, ніж очікується, і зарплати визначені фактично зі середніх, які на сьогодні є в країні. Ми можемо повернутися до розмови, що хотілося би ще більше, але живемо в тих реаліях, в яких живемо, і максимально хочемо, щоб це було найперше справедливо з погляду роботи лікаря, тому що це прямо позначається на взаємовідносинах із пацієнтом. Ну і ефективно з точки зору публічних фінансів, тому що ми теж маємо дбати про ефективність використання коштів.

— Чи розробляється і, можливо, вже впроваджуються спеціальні пакети для військовослужбовців для комунальних і приватних медичних закладів?

— Ми тут ідемо іншим шляхом, тому що все ж таки програма медичних гарантій – це про універсальне охоплення медичними послугами. І розуміємо, що війна впливає на структуру медичних послуг. Я за декілька років війни дуже часто чула про те, що необхідно скорочувати видатки на систему охорони здоров’я. Чую це, наприклад, від експертів або колег, тому що побутує думка, що мільйони українців виїхали за кордон, значить, навантаження на систему охорони здоров’я має спадати. Я тоді експертів запрошую зі мною їхати в лікарні, особливо прифронтові, в інші й подивитися, яке навантаження тепер, тому що, по-перше, є травма війни. Травма війни – це означає, що один захисник, захисниця у нас через систему охорони здоров’я цивільно проходить в рік п’ять разів, якщо він, вона травмовані, тому що все починається від складних хірургічних втручань і завершується реабілітацією, неодноразовою, бо складні реабілітаційні періоди.

А по-друге, відкладення турботи про здоров’я, навантаження зростає, кількість інсультів, інфарктів, онкологія збільшується. Це все – навантаження на медичну систему. І ми розуміємо, що є те, що нам необхідно з максимальною швидкістю переглядати. Тому що якщо в програмі медичних гарантій до війни ми не фокусувалися на травмі, то тепер у нас з’являються певні речі, – це в хірургії, стаціонарі, окремі коефіцієнти, підвищуючі коефіцієнти, наприклад, на опіки, на лікування в реанімації. Тому що ми розуміємо, що саме там – наші захисники, захисниці, і саме там маємо підвищити вартість послуг. Окрім того, якщо придивитися, наскільки змінювалася реабілітація впродовж останніх трьох років, то вона якраз змінювалася з точки зору попиту на цю послугу наших хлопців і дівчат. Тому що там з’явилися підвищуючі коригувальні коефіцієнти для реабілітації з ампутацією, з важкою травмою хребта.

— Чи я правильно розумію, що таких пакетів нема, але є деякі додаткові вкладки, що просто віддають данину сучасному станові речей, зокрема серед військових?

Ми почали адмініструвати додаткову програму, яка надважлива, – це зубопротезування і зуболікування для військових та ветеранів

— Але я не можу не зазначити, що ми почали адмініструвати додаткову програму, яка надважлива, – це зубопротезування і зуболікування для військових та ветеранів. Велика у військових потреба – полікувати зуби. І ми вперше запустили цю програму в 2024 році, у 2025-му продовжуємо зі її збільшеним тарифом, майже удвічі, на зубопротезування. Це той внесок держави, який необхідний захисникам і захисницям… 

І ще ми визначили обсяг послуг, що не входять у первинну медичну допомогу, яку ми закуповуємо для всіх, але яка необхідна для ветеранів і ветеранок, щоб збільшити їм обсяг допомоги, встановили тариф спільно з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством у справах ветеранів і Міністерством фінансів, тому що це теж основний наш стейкхолдер, який чітко розуміє, як ефективно вкладати кошти. Ми закуповуємо цей розширений огляд для наших захисників і захисниць і в 2025 році, це теж окрема програма, яка з’явиться.

І ще безпліддя та послуги ДРТ, ви знаєте, наскільки воно актуальне було для родин захисників і захисниць, зокрема й зберігання репродуктивних клітин, які теж ми почнемо закуповувати в 2025 році. Ну і ДРТ – це послуга, що з’явилася як поклик війни, тому що нам необхідно все ж таки думати про майбутнє.

— Цього тижня ваша служба спростовувала один із фейків про обмеження для отримання безоплатної амбулаторної допомоги…

— Ми постійно щось спростовуємо – це теж наша робота. Але ми не очікували, що настільки швидко піде маніпуляція. Для українців Національна служба здоров’я України закуповує і оплачує за один день і послугу з КТ-діагностики, і послугу з рентгену. А маніпуляція пішла така, що тепер НСЗУ закуповує тільки одну амбулаторну послугу за день, а за все інше вам треба заплатити. Ми розуміємо, де корінь проблеми. Але для українців ми закуповуємо зі сервісу інструментальні дослідження, лабораторні дослідження, консультації вузьких спеціалістів і оплатимо за кожну послугу кожного класу в такому сервісі.

От ви йдете в поліклініку, вам треба до кардіолога, ендокринолога і хірурга, – ми заплатимо вам за цей день – і за кардіолога, і за ендокринолога, і за хірурга. Але якщо ви в один день вирішили зайнятися самолікуванням (у нас ще досі відсоток культури самолікування великий, іноді буває так, що вранці ви встаєте і призначаєте собі КТ-діагностику, і так щодня), то ми заплатимо тільки за одну консультацію кардіолога за день, одну консультацію ендокринолога за день і за одну консультацію у хірурга за день. Аналогічно з УЗД – ви прийшли, сімейний лікар виписав, вас щось турбує, сімейний лікар каже: мені необхідно розібратися, а піди на рентген і УЗД, виписує вам направлення. Ви приходите в поліклініку і вам кажуть: от погане НСЗУ сказала, що вам за цей день ми оплатимо лише УЗД, за рентген заплатіть. Неправда, ми заплатимо і за УЗД, і за рентген, але не оплатимо, якщо ви в той самий день будете йти на три УЗД або на три рентген-дослідження.

— І на завершення, пані Наталіє, – п’ять дієвих порад від голови НСЗУ для українців, як зберегти під час війни своє ментальне і фізичне здоров’я.

— Це так складно, тому що тільки вчора з командою зустрічалася, кажу: у нас тепер найважчий період роботи НСЗУ, тому що ми укладаємо контракти на 85 млрд. Тобто 24х7 мої колеги, за що я їм безмежно вдячна, кожному і кожній, працюють вже два місяці, щоб всі отримали вчасно кошти, і нас це дуже хвилює. Безумовно, треба опиратися на своїх людей, тобто чи це колеги, чи рідні, чи близькі, – ця опора допоможе знайти свою власну опору всередині, тому менше стане турбот.

Я завжди думаю, що є, напевно, комусь гірше наразі, ніж нам. Минулого тижня я їздила в Херсон, бачила, що там є люди, які в гарному гуморі, тримаються, українці, які незламні, але їм точно гірше, ніж нам зараз тут. Тому думати про близьких і рідних, кому можна допомогти, і, безумовно, фізична активність, вона допомагає не тільки фізичному здоров’ю, а й психологічно. Я б не забувала про те, що ми з вами є дуже відповідальні люди і можемо запобігти багатьом захворюванням, особливо сезонним, інфекційним, щоб себе погано не відчувати. Не забувайте, що ви можете вакцинуватися, вакцинуйте дітей, і це – ваш внесок не тільки у власне здоров’я. І, безумовно, турбота про ваше фізичне здоров’я – це постійний зв’язок зі своїм сімейним лікарем. Сімейний лікар – не просто гарні слова із частини реформи. Це людина, якій ви маєте довіряти, людина, що повинна турбуватися про ваше здоров’я, і людина, з якою ви маєте зідзвонюватися не тільки тоді, коли вам стало погано, у вас є якісь симптоми, а тоді, коли хочете відкоригувати щось у своїй поведінці, щоб не доходити до таких станів, що вам необхідний вже лікар вже в спеціалізованій ланці.

— Дуже дякую і за ваш час, і за дієві поради для українців, і за те, що ви робите для медичної сфери України.

Розмову вела Христя Равлюк

Фото: Тарасов Володимир

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на Ukrinform