Одним із важливих аспектів національної безпеки та стабільності є забезпечення гідних умов для ветеранів, які віддали свої сили та здоров’я заради захисту країни. Відновлення їхнього здоров’я, соціальна адаптація та підтримка в працевлаштуванні – це не лише моральний обов’язок, а й стратегічна складова розвитку держави. Саме тому в рамках Плану внутрішньої стійкості України було визначено важливий пункт – «Політика Героїв», що включає низку конкретних заходів щодо підтримки ветеранів у післявоєнний час.

29 листопада  Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію ветеранської політики, яка визначає основні пріоритети у питаннях реабілітації, відновлення здоров’я, працевлаштування та соціальної адаптації ветеранів, яку розробило Мінветеранів із залученням коаліції організацій авторів концепції ветеранської політики. Цей документ стане основою реформ, спрямованих на забезпечення ветеранам умов для повноцінного життя після повернення до мирного часу.

Про зміни, які нас чекають у ветеранській політиці, а також про кроки, які будуть зроблені для покращення ситуації з реабілітацією та адаптацією ветеранів, ми поговорили з міністеркою у справах ветеранів України Наталією Калмиковою.

— Нещодавно Уряд затвердив Стратегію ветеранської політики. Які її ключові особливості та які зміни вона принесе до майбутньої політики щодо ветеранів?

— Затверджена Урядом Стратегія є революційним кроком у ветеранській політиці в Україні загалом. До цього в Україні не існувало жодного документа, що визначав би вектор державної та місцевої політики в цій сфері. Так Стратегія встановлює правила і напрямок як для центральних органів виконавчої влади, так і для органів місцевого  самоврядування.

Після його затвердження кожен центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) та обласна військова адміністрація (ОВА) мають створити свої відомчі й регіональні плани реалізації. Ми акцентували увагу на важливості термінології, щоб усі працювали в єдиному понятійному полі.

Вводиться поняття «добробуту», оскільки всі заходи, які держава проводить для ветеранів та їхніх родин, спрямовані на досягнення добробуту громадян. Цей документ визначає три стратегічні цілі: перша – відновлення військового капіталу та досягнення добробуту ветеранами; друга – повага та вшанування ветеранів; третя – зміцнення обороноздатності. Це різні частини комплексної системи.

Стратегічні цілі, як-от відновлення людського капіталу та створення добробуту для ветеранів, ми поділили на основні пріоритети. Перший  – координація всіх зусиль центральної влади, місцевих органів влади, громадських ініціатив та міжнародної допомоги. Наступним важливим пріоритетом є відновлення фізичного та ментального здоров’я ветеранів. Це те, що найбільше болить людині, й поки не буде все “полагоджено”, інші аспекти не матимуть значення для людини. Тому ми зараз працюємо з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я,  Координаційним центром у рамках програми ментального здоров’я нації, очолюваної першою леді Оленою Зеленською та іншими стейкхолдерами в цій царині.

— Стратегію було ухвалено на період до 2030 року. Які основні терміни виконання та механізми адаптації до змін?

— Стратегія затверджена до 2030 року, але детальний план заходів розроблено до 2027-го. Після цього буде створено новий план, оскільки потреби ветеранів та контекст змінюються. Власне, Стратегія є «живим» документом, який адаптується до реалій, включаючи потреби тих, хто зараз служить або щойно повернувся, і тих, хто стане ветеранами у майбутньому. Наприклад, уперше серед стратегічних цілей акцент зроблено на відновленні людського капіталу, що дозволяє ефективно реагувати на актуальні виклики.

— Після повернення з фронту людина передусім має відновитися психологічно та фізично. Скільки в Україні є медичних закладів, які можуть забезпечити ветеранам таку реабілітацію?

— Ветеран, насамперед, є громадянином України, тому будь-який заклад охорони здоров’я надає йому необхідні послуги. Інше питання – це спеціалізовані заклади, де розгорнута реабілітаційна мережа. Формування такої спроможної мережі – один із пріоритетів Міністерства охорони здоров’я. Ця система вже функціонує, і на наступний рік МОЗ планує розгортати амбулаторну реабілітацію, щоб максимально наблизити цю допомогу до ветеранів.

— А чи є спеціальні програми, які навчають наших лікарів працювати з ветеранами?

— Вже зараз МОЗ проводить навчання персоналу mhGAP, що передбачає базові знання з надання психологічної допомоги. Це знання, які повинен мати кожен фахівець, що працює з людьми, які перебувають у стані тривалого стресу. Адже в сучасних умовах це стосується майже кожного українця, і ветерани не є винятком, хоча вони мають свої особливі потреби.

Щоб спростити доступ до допомоги для ветеранів, ми у співпраці з обласними військовими адміністраціями та Міністерством охорони здоров’я готуємося до відкриття сервісних центрів і кабінетів у закладах, де лікуються військовослужбовці та ветерани. У таких центрах буде фахівець із супроводу, який зможе детально пояснити всі можливості, права і гарантії та допомогти ветерану орієнтуватися в доступних послугах.

— Скільки фахівців із супроводу працюватимуть наступного року?

Заявки від ветеранів надходять і велику кількість уже рекомендовано до працевлаштування

— Запланована кількість фахівців становить 11 000 осіб. Станом на зараз вже понад 500 спеціалістів відібрано та рекомендовано до працевлаштування. Місцеві комунальні заклади й обласні військові адміністрації публікують на своїх ресурсах контактні дані та інформацію про цих людей. На наступний рік із державного бюджету вже виділено субвенції для фінансування заробітної плати фахівців із супроводу, що забезпечує стабільність і розвиток цієї ініціативи.

— Раніше зазначалося, що фахівець із супроводу ветеранів має бути ветераном війни. Чи багато заявок надходить від самих ветеранів?

— Ми, безумовно, зацікавлені, щоб на цій посаді працювали ветерани. Однак, дуже важливо, щоб людина була готова працювати з іншими та мала відповідні кваліфікації. Для цієї ролі розроблено спеціальний професійний стандарт, і кандидат має відповідати певним вимогам.

Заявки від ветеранів надходять і велику кількість уже рекомендовано до працевлаштування.

— Давайте поговоримо про проєкт “Повернемо зір захисникам та захисницям”. Як багато ветеранів вже скористалися цією програмою?

— Це проєкт, який підтримує Міністерство у справах ветеранів. Насправді існує багато різних подібних ініціатив, і ми активно їх підтримуємо. Це ініціативи, які починаються в окремих регіонах і згодом поширюються на всю країну. Всі проєкти, що спрямовані на покращення життя ветеранів та є прозорими й зрозумілими, ми підтримуємо.

Зокрема, в рамках цього проєкту вже в трьох областях проводяться безкоштовні операції з відновлення зору для наших захисників, і ми працюємо над тим, щоб залучити більше регіонів та медичних установ до цієї ініціативи. За 4 місяці, що проєкт діє, безоплатну допомогу (заміну кришталиків ока, лазерну корекцію зору й ін.) та обстеження отримали більше 400 ветеранів.

— Представлений Президентом Володимиром Зеленським План стійкості передбачає створення 80 ветеранських просторів вже наступного року. Що це будуть за місця?

— Ветеранський простір – це місце, де ветерани можуть отримати всі необхідні консультації та послуги. Мова йде про створення 80 таких просторів на 2025 рік на рівні районних центрів, щоб кожен ветеран, приїхавши в цей простір, знав, що там його зустріне фахівець із супроводу. Крім того, він зможе отримати психологічну та правову допомогу, консультації щодо працевлаштування та ведення бізнесу. Усі ці послуги будуть доступні в одному місці, що дозволить ветеранам отримувати підтримку максимально зручно та ефективно.

— В Україні вже відкрито близько 19 Центрів ветеранського розвитку. Чи планується і надалі створювати такі Центри?

— Центри ветеранського розвитку в закладах вищої освіти в кожній області створені для того, щоб вищі навчальні заклади могли формувати програми підвищення кваліфікації та перенавчання для ветеранів. Це, як правило, короткострокові курси, які тривають від 3 до 6 місяців, залежно від потреб регіону в плані працевлаштування. Таких Центрів вже 24 і вони працюють майже у всіх областях.

Ми і надалі плануємо відкривати такі Центри у різних куточках нашої країни.

— Скільки ветеранів уже підвищили свою кваліфікацію завдяки цим Центрам?

— Кількість ветеранів, які підвищили свою кваліфікацію, варіюється залежно від потреб кожного регіону. Наприклад, в Полтаві більше зосереджуються на сільськогосподарських професіях та ветеранському підприємництві, тоді як у Вінниці акцент роблять на технічні професії. Це все залежить від особливостей кожного регіону, тому Центри відкривалися з урахуванням цих особливостей.

— Яка нині ситуація з працевлаштуванням ветеранів?

— Що стосується економічної незалежності ветеранів, ми охоплюємо такі аспекти, як працевлаштування та ветеранське підприємництво. Для цього необхідно, щоб людина мала відповідні кваліфікації. Більшість наших ветеранів – це люди, які раніше працювали в цивільному житті. Зокрема, багато з них – цивільні, мобілізовані або добровольці, на відміну від армій інших країн, де ветерани – це професійні військові, які не мають цивільного досвіду.

Проблема полягає в тому, як ветерану повернутися на своє робоче місце або працевлаштуватися на нове. Найближчим часом ми випустимо методичні рекомендації для роботодавців усіх рівнів – як державних, так і приватних – щодо всіх питань, які можуть виникати у роботодавця, який або повертає свого ветерана на роботу, або хоче працевлаштувати ветерана. Для підтримки ветеранського підприємництва готується до другого читання законопроєкт про ветеранське підприємництво. Ми вводимо нове поняття в нашу нормативну базу, що дасть можливість допомагати ветеранам створювати нові бізнеси.

— Якщо говорити про підприємництво, то було створено бренд «Створено захисниками». Передбачалося, що в супермаркетах та магазинах будуть продукти з маркуванням «Створено захисниками». Можете сказати, скільки бізнесів уже долучилися до цієї програми?

— Понад 70 бізнесів уже долучилися до цієї програми. Зараз ми вивчаємо, яким чином зробити більш доступними для українців товари та послуги, які створюються нашими захисниками.

На наступний рік уже передбачено 300 мільйонів гривень для підтримки ветеранського підприємництва в рамках програм УВФ

— А зараз такі товари доступні?

— Так, вони вже доступні в магазинах та через онлайн-мережі. Ветеранський бізнес продовжує розвиватися. Український ветеранський фонд уже підтримав понад 800 підприємств ветеранів. Програма підтримки бізнесу працює, і на наступний рік уже передбачено 300 мільйонів гривень для підтримки ветеранського підприємництва в рамках програм УВФ.

— Чому, на вашу думку, ветеранське підприємництво так популярне серед українських ветеранів?

— Ветерани та загалом наші захисники – це зріз суспільства. В Україні завжди була міцна підприємницька жилка, існувало бажання людей створювати щось своє. Крім того, ветерани – це люди, які мають досвід роботи з ризиками, вони набули специфічного досвіду та здатності до швидких рішень. Тому їхнє бажання випробувати свої сили в цивільному житті, в тому числі в підприємництві, є абсолютно зрозумілим.

— Влітку в “Дії” з’явилася послуга для оформлення електронного посвідчення ветерана. Наскільки вона популярна серед ветеранів?

— Ця послуга дійсно популярна. Останні дані показують, що понад 300 000 осіб уже оформили своє посвідчення через “Дію”.

Ми також активно розвиваємо інші цифрові послуги. Найближчим часом з’явиться можливість автоматично оформлювати статус учасника бойових дій, а також осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ми працюємо над тим, щоб створювати максимально зручні та доступні інструменти для наших ветеранів.

— Як зараз іде будівництво Національного військового меморіального кладовища?

— Будівництво активно триває. Зараз проводяться роботи з прокладання дренажних систем, закладання фундаментів під будівлі та проведення ливневої каналізації. Роботи ведуться згідно з технічними можливостями, і процес іде за планом.

— Держбюджет-2025 передбачає 10,7 мільярда гривень на фінансування Міністерства у справах ветеранів. Чи буде цього достатньо для реалізації всіх запланованих програм?

— Важливо розуміти, що кошти на підтримку ветеранів надходять не лише через Міністерство у справах ветеранів. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я має власний бюджет по програмі медичних гарантій, що покриває всі категорії громадян, включаючи ветеранів.

У бюджеті Міністерства у справах ветеранів закладено кошти на програми, які реалізує саме наше міністерство. Це включає надання субвенцій на житло особам з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2 ступеня, розвиток мережі ветеранських просторів та інші важливі ініціативи. Чи вистачить цих коштів – завжди можна зробити більше,  проте, ми розуміємо, що країна перебуває в умовах війни, і першочергові потреби зараз – це потреби фронту.

— Чи допомагають міністерству міжнародні партнери? І у яких саме напрямках діяльності?

— Ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами, майже з усіма посольствами та міжнародними донорами. Кожна міжнародна організація працює з нами в межах свого мандату. Для одних це, наприклад, навчання, для інших – цифровізація. Ми намагаємося знайти точки перетину наших пріоритетів із пріоритетами міжнародних організацій. І саме на цих перехрестях наших зусиль народжується результат.

Вікторія Шевченко

Фото:  Олександр Клименко