Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко прогнозує, що на Раді Україна-НАТО більше уваги буде приділено не політичній реакції на удар Росії по Дніпру, а типу ракети, якою його було завдано.

Таку думку дипломат висловив в інтерв’ю виданню «Oboz», передає Укрінформ.

«Відносно екстреного засідання – скільки вже днів пройшло від удару, а ми «екстрено» збираємося. Це означає, що механізми, які передбачені, насправді бюрократичні, вони не такі, які мають бути саме в екстрених ситуаціях. Це очевидне загострення з боку Росії, і на нього треба хоч якось реагувати. Що ми бачимо у підсумку? Ми збираємося тиждень на засідання. Куди це годиться?» — сказав Огризко.

У цьому контексті він зауважив, що треба рухатися значно швидше і змінювати «всі ці регламенти і процедури, бо коли йде війна, не можна тиждень збиратися для того, щоб подумати».

По-друге, на думку Огризка, на такі зібрання треба приходити з конкретними пропозиціями, що треба робити, щоб подібних атак більше не було, і думати про контрдії, а не про констатацію факту.

«У мене чомусь таке передчуття, що завтра зберуться (учасники Ради Україна – НАТО – ред.) і три чверті часу будуть говорити, що це була не балістична міжконтинентальна ракета, а проста ракета. А від цього що, ситуація для нас якимось чином зміниться? Мабуть, треба говорити не про тип ракети – нехай з цим розбираються військові спеціалісти, слава Богу, вони є і у нас, і на Заході, а треба реагувати політично. А ця політична реакція повинна бути уже відразу сформульована», — акцентував ексміністр.

Читайте також: 1000 днів санкцій: чому Росія й досі заробляє мільярди на війну

За його словами, у нього поки що немає відчуття, що ця реакція буде саме такою, як потрібно, тому наше політичне керівництво повинне «дуже голосно стукати у всі двері і на всіх рівнях дуже чітко і ясно вимагати справді серйозної політичної реакції і пропонувати певні речі».

«Чому ми повинні чекати, що за нас хтось щось подумає і зробить? Чому ми не повинні запропонувати, щоб ці ракети, дозвіл на використання яких начебто вже є, вони були не в десятках, а в сотнях, і щоб це було не колись, а відразу? І щоб ми могли належним чином відповідати, щоб у цього бункерного недофюрера було розуміння, що його провокації такого типу будуть мати миттєву відповідь, і його інфраструктура в районі 500 км від українського кордону перетвориться на буферну зону, де він не зможе не лише тримати війська, а й туди щось підвозити. Ось якою має бути реакція», — вважає дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, Київ ініціював проведення Ради Україна — НАТО 26 листопада через російський удар по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік» і збирає докази для представлення їх союзникам.

За даними Повітряних сил ЗСУ, вранці 21 листопада війська РФ запустили по Дніпру міжконтинентальну балістичну ракету, «Кинджал» та сім крилатих ракет Х-101, при цьому підрозділи зенітних ракетних військ знищили шість ракет Х-101.

21 листопада Путін заявив, що російська армія вдарила по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік» нібито у відповідь на застосування американських і британських далекобійних ракет ЗСУ.

У звʼязку з використанням Росією нового типу озброєння проти України під час атаки на Дніпро Міністерство закордонних справ уже інформує партнерів та задіює механізми реагування ООН, НАТО та планує залучити механізми ОБСЄ.