Новою ціллю російської пропаганди стала легітимність Президента України. Соцмережами шириться інформація про те, що, мовляв, після травня Володимир Зеленський втратить легітимність, бо спливає п’ятирічний термін його перебування на посаді глави держави, і необхідно проводити нові вибори. Можна було б тільки посміятися над цією інформацією, адже частина 1 статті 19 закону України «Про правовий режим воєнного стану» чітко й недвозначно вказує, що в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а стаття 10 того ж закону вказує, що у період дії воєнного стану повноваження Президента не можуть бути припинені. Однак ворог користується непоінформованістю українців і поширює корисні йому тези. Аби остаточно спростувати російські наративи, Укрінформ звернувся до голови Центральної виборчої комісії України Олега Діденка.

— Пане Олеже, російська пропаганда активно поширює фейки з приводу того, що, мовляв, після травня чинний президент втратить легітимність. Поясніть, будь ласка, чому це не так.

— Ви слушно поставили запитання в тому плані, що російська пропаганда поширює фейки. І, на жаль, деякі наші громадяни поширюють подібну інформацію, що дуже прикро.

Особисто для мене усе однозначно і жодних різночитань у цьому питанні бути не може – Конституція України визначає, що Президент обирається строком на п’ять років, але по їх завершенню повноваження Президента не припиняються. П’ятий рік строку повноважень Президента є підставою для того, щоб призначити вибори Президента України на останню неділю березня. Але це у звичайній ситуації, в мирний час. Але зараз у нас, на жаль, не мирний час. Уже третій рік триває повномасштабна війна, діє правовий режим воєнного стану. Закон про воєнний стан передбачає, що ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори не організовуються і не проводяться. Більше того, встановлено заборону на їх проведення. Відповідно, це означає, що підстав для призначення виборів немає. Тож повноваження вищих органів державної влади – Президента України, Верховної Ради є чинними до того часу, поки не будуть проведені нові вибори. Ну а призначити їх можна буде лише після закінчення воєнного стану.

— Тобто мова про будь-які вибори, не лише президентські…

— Законом про правовий режим воєнного стану встановлена заборона проведення будь-яких виборів в Україні під час дії воєнного стану.

— Коли скасують воєнний стан, який буде алгоритм дій Центральної виборчої комісії, чи будуть одразу призначатися вибори?

— Гарне питання, але, мабуть, ще ніхто не знає, як будуть розвиватися події. У нас є законодавство, яке передбачає, що протягом місяця, в іншому випадку трьох місяців, мають бути призначені вибори. Проте усі ці норми писалися, знову ж таки, в умовах мирного часу. Створюючи їх, законодавець не міг передбачити тих обставин, в яких ми зараз живемо, і масштаби наслідків, які спричинила повномасштабна війна. Ми, станом на зараз, не знаємо, коли закінчиться війна, коли буде перемога України, коли ми зможемо організувати вибори. Гадаю, нам знадобиться додаткове врегулювання на законодавчому рівні. Уже сьогодні зрозуміло, що буде потрібен певний період для підготовки виборів. Зрозуміло, що місяця буде замало. Ми у Центральній виборчій комісії ще 2022 року підготували першу хвилю своїх пропозицій щодо зміни виборчого законодавства стосовно підготовки повоєнних виборів. Зокрема, пропонували збільшити цей строк до 6 місяців.

Багато буде залежати від конкретних обставин, а остаточну відповідь щодо строків та алгоритмів дій дасть наш парламент.

Водночас необхідно системно та виважено підходити до питання призначення повоєнних виборів. У тій же Конституції закладено принципи виборів, зокрема, те, що вони мають бути вільним. Повоєнні вибори мають відповідати кращим практикам, демократичним стандартам. Це відкриє для України перспективи євроінтеграції, прискорить швидкість повоєнного відновлення. Збереження демократичного вектору розвитку нашої держави – це питання, за великим рахунком, нашого виживання. А тому повоєнні вибори в Україні мають бути підготовлені та проведені належним чином.

— Уточніть один момент: якщо складеться так, що у певних районах збережеться воєнний стан, а на території решти країни він буде змінений, скажімо, на надзвичайний, ця зміна вплине на можливість проведення виборів чи ні?

— Зважаючи на те, зміна якого стану на який відбудеться. Тому що вибори у нас не проводяться як під час воєнного стану, так і під час надзвичайного. Те, про що ви говорите, більш актуальне в аспекті можливості чи неможливості проведення виборів на окремих територіях. Після деокупації Криму, окремих районів Донецької та Луганської областей, які були окуповані ще в 2014 році, ми отримаємо території, на яких органи державної влади України не функціонували більше десяти років; де діяла російська пропаганда, яка формувала людям свідомість. Сьогодні ми бачимо, наскільки ефективною є пропагандистська машина держави-агресора. Тож постає питання – коли там будуть створені умови для проведення вільних виборів? Скільки часу необхідно для реінтеграції цих територій, щоб вибори, які там будуть проводитися, відповідали демократичним стандартам?

Сподіваюся, Верховна Рада, як єдиний законодавчий орган, дасть відповіді на ці запитання. Знаю, що в стінах парламенту вже обговорюється проєкт закону про критерії неможливості проведення виборів на окремих територіях.

Вибори не мають бути формальними, необхідно створити умови для вільного формування виборцем своєї волі й вільного її вираження. З останнім на територіях, які зазнали тривалої окупації, насправді, може виникнути дуже багато проблем.

Тетяна Пасова
Фото – Євгена Котенка