З початку повномасштабної російської агресії понад 7 з половиною мільйонів українців вимушено опинилися за межами країни. Питання щодо їх подальшого соціального і правового статусу залишається відкритим. У цьому контексті візит до Брюсселя віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності України Олексія Чернишова, що відбувся цього тижня, набуває особливого звучання, адже саме під час нинішнього візиту українська делегація погоджувала з Європейською комісію умови для продовження тимчасового захисту українців, які знаходяться на території ЄС.

Про те, як довго може тривати цей тимчасовий захист ЄС і що чекає на українців після його завершення, а також про те, чому Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян до України й які умови для цього буде створювати наша держава, Олексій Чернишов розповів кореспонденту Укрінформу за підсумками візиту до європейської столиці.

ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ МОЖУТЬ ПРОДОВЖИТИ ДО КВІТНЯ 2027 РОКУ

— ЄС уперше в історії застосував Директиву з тимчасового захисту невдовзі після початку повномасштабної російської агресії, з березня 2022 року. Нещодавно дія цієї Директиви була продовжена до 4 березня 2026 року. Оскільки війна триває, а цей правовий статус є тимчасовим, що українців чекатиме після цієї дати?

— Це питання хвилює всіх українців, які на сьогодні вимушено знаходяться в Європі. Це більше 5 мільйонів людей, що перебувають у статусі тимчасового захисту ЄС, і, напевно, ще до 2 мільйонів українців, які цього статусу не мають, оскільки виїхали з країни ще до початку повномасштабного російського вторгнення.

Що буде з ними далі, після березня 2026 року, ми обговорювали під час зустрічі у Брюсселі з Єврокомісаром з внутрішніх справ та міграції Магнусом Бруннером. Він підтвердив, що Європейський Союз готує рішення щодо продовження дії цього статусу тимчасового захисту для українців ще на один рік, тобто, до березня 2027 року. Остаточне рішення щодо цього має ухвалити Рада Європейського Союзу, адже саме цей орган затверджує відповідні ініціативи. Це може відбутися вже десь у середині червня.

Але сам по собі статус тимчасового захисту – це унікальний досвід для самого Європейського Союзу, адже він був застосований уперше, і спрацював. Цей статус дає доступ до освіти, до роботи, до проживання, до медичного страхування й соціальних послуг. Це цілком логічний і, я б сказав, дуже людяний крок зі сторони наших європейських партнерів. Ми дуже вдячні нашим європейським партнерам за таку величезну підтримку України.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

— Все це добре звучить. Але у деяких країнах ЄС, зокрема, у Бельгії або у Польщі, вводяться більш жорсткі умови для соціальної підтримки українців та надання їм тимчасового захисту. Ці зміни, судячи з усього, будуть лише посилюватися з часом. Чи погоджені такі зміни у політиці певних країн ЄС, щодо їх ставлення до українських громадян, з українською стороною?

— Як я вже зазначив, модель тимчасового захисту є дуже успішною програмою, яка спрацювала і дозволяє ефективно підтримувати українців. Але в ній є два ключові слова: «захист» і «тимчасовий». І те, й інше має свій термін завершення. Ми маємо про це пам’ятати, і ставитися до цього «по-дорослому», заздалегідь готуватися до потенційних викликів.

Ми обговорювали цю тему з Єврокомісаром Бруннером. Варто враховувати, що Єврокомісія закликає держави-члени поступово відкривати для українців можливості для переходу на інші форми легального перебування в країнах ЄС – наприклад, на підставі працевлаштування, навчання або возз’єднання з родиною. Це особливо важливо для наших громадян, які вже інтегрувалися в європейське суспільство й планують продовжувати тут своє життя.

Тимчасовий захист не буде діяти вічно, тож ми маємо підготуватися до моменту, коли його дія завершиться

Але для того, щоб планувати своє майбутнє, важливо заздалегідь готуватися до потенційних викликів. Якщо окрема людина або ціла родина вирішують продовжувати життя в країнах Європейського Союзу, вони мають піклуватися, щоб увійти у це життя гідно. Це означає – знайти собі роботу, вдосконалювати власні професійні навички, вивчати мову, інтегруватися у суспільство. Варто усвідомити – тимчасовий захист не буде діяти вічно, тож ми маємо підготуватися до моменту, коли його дія завершиться. Напевно, буде перехідний період, Але це станеться, рано або пізно.

ЧИ ГОТОВІ УКРАЇНЦІ ПОВЕРТАТИСЯ ДО УКРАЇНИ?

— Що довше наші громадяни перебувають у європейських країнах, то глибше вони інтегруються у місцеве життя. За вашим прогнозом, з тих мільйонів людей, які офіційно отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, скільки можуть повернутися в Україну? Якими можуть бути дії Уряду України, щоб створити необхідні стимули для їх повернення?

— Очевидно, що всі ми прагнемо і сподіваємося на справедливе завершення цієї війни, після чого в Україну має повернутися мир, стабільний і сталий. Я практично щотижня зустрічаюся з українськими громадами в країнах ЄС і точно знаю – всі вони на це сподіваються. За умови завершення війни українці готові розглянути можливість повернення до України – принаймні 30 відсотків прямо заявляють, що повернуться. Насправді, їх більше. За моїм спостереженням, більшість українців, тих, хто знаходяться в Європі, хочуть повернутися додому. Питання – за яких умов. І це нормальне питання.

Україна стоїть та залишатиметься на позиції, що необхідно підтримувати кожного нашого громадянина, не залежно від того, де саме він зараз перебуває. Відповідно, держава активно розвиває інструменти, що дозволяють допомагати українцям за кордоном. Водночас, ми будемо шукати шляхи, як заохочувати українців повертатися додому, після того, як настане сталий мир. Як це зробити – відповідь на це питання залежить від багатьох факторів, і є завжди суто індивідуальною для кожної людини або для українських родин. Наприклад, як вирішувати питання освіти для дітей, якими є перспективи працевлаштування та якості роботи, як можуть вирішуватися питання щодо місця проживання, та безліч інших.

Всі ці питання ми намагаємось вирішувати, і вирішуємо вже зараз, оскільки, безумовно, ми зацікавлені, щоб українці поверталися додому. Майбутній розвиток повоєнної економіки неможливий без відповідної кількості працівників і спеціалістів. 

Водночас, для нас не байдужа доля українців, які приймуть рішення залишитися в європейських країнах. Ми хотіли б бачити їх професійно інтегрованими в ринок праці, щоб вони розвивалися та зберігали зв’язок з Україною, відвідували її і, можливо, одного дня, з часом, вирішили повернутися.

Хочу підкреслити – процес повернення українців в Україну буде абсолютно добровільним

А стимули для повернення з’являться обов’язково. Якщо Україна стане успішною повоєнною державою, продемонструє високі темпи відновлення, це виведе її у число найбільш розвинутих країн Центральної та Східної Європи протягом найближчих десяти років. Це буде створювати умови не лише для повернення українців, а й для професійного залучення українських та європейських фахівців, для приходу в Україну європейських компаній, які робитимуть свій вагомий внесок у розвиток нашої з вами улюбленої України.

Українці, безумовно, будуть дивитися на продовження ключових структурних реформ в країні, а також, головне – на економічний розвиток, включаючи створення нових робочих місць та підвищення рівня життя. Все це в комплексі буде стимулювати українців до повернення.

Але хочу підкреслити – процес повернення українців в Україну буде абсолютно добровільним. Ніхто нікого не примушує і не буде примушувати у цьому відношенні.

ТРЕБА БЕРЕГТИ ТА РОЗВИВАТИ ВЕЛИКУ УКРАЇНСЬКУ РОДИНУ В УСЬОМУ СВІТІ

— Які сподівання та завдання ви покладаєте на створення мережі українських Центрів Єдності в європейських країнах? Наскільки сприятливо ставиться до цієї ідеї сторона ЄС та національні уряди країн-членів?

На території України, що знаходиться під контролем її уряду, наразі перебуває близько 31 мільйона українців

— Ми докладаємо зусиль, щоб берегти та розвивати нашу велику українську родину. Сьогодні вона складається з більше ніж 55 мільйонів українців по усьому світу. На жаль, значна кількість з них знаходяться за кордонами України. Саме для того, щоб підтримувати зв’язки з ними, наше міністерство відкриває за кордоном Центри Єдності, головним призначенням яких є підтримка українських громад та контактів між ними.

За нашою оцінкою, на території України, що знаходиться під контролем її уряду, наразі перебуває близько 31 мільйона українців.

Усього за кордонами України зараз 20-25 мільйонів українців, які виїхали у різних хвилях міграції, включаючи після світових війн та у часи, коли Україна стала незалежною. Нащадки цих людей народилися вже в країнах перебування, і не лише у Європі. Наприклад, у Канаді ми маємо близько півтора мільйона вихідців з України, в Сполучених Штатах – більше мільйона, у Бразилії – півмільйона українців.

Створення Центрів єдності для підтримання зв’язку між українцями у світі є для нашого міністерства магістральною програмою, яка набуває активного розвитку просто зараз. Ми вже підписали документи щодо створення Центрів з такими країнами як Німеччина, Чехія, Франція, Іспанія. Ведеться активна робота з Польщею та Італією. Плануємо охопити також Велику Британію, де проживають чимало вихідців з України.

До речі, тут, у Брюсселі, мав можливість зустрітися з двома бельгійськими міністрами – з міністром внутрішніх справ та міністром міграції й соціальної підтримки. Обидва дуже позитивно сприйняли ідею щодо створення такого Центру в Бельгії, де зараз знаходяться до 100 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту ЄС. Як я вже казав, ми дуже вдячні нашим європейським партнерам за таку політику у ставленні до наших громадян.

Також під час зустрічі з Єврокомісаром Магнусом Бруннером ми погодили ще один важливий крок з підтримки українців, що перебувають за кордоном. Європейська комісія підтвердила намір призначити спеціального уповноваженого з питань українців та розвитку українських Центрів Єдності в країнах Європейського Союзу. Цей координатор Центрів Єдності працюватиме у взаємодії з урядами держав Європейського Союзу, з міжнародними організаціями та з нашим Міністерством національної єдності.

Конкретне прізвище цієї людини ще не визначено, наразі триває фінальна стадія відбору. Ми сподіваємося, що це буде добре відома й фахова особистість. Ми з нетерпінням чекаємо на такий крок і сподіваємося привітати цього координатора вже незабаром у Києві.

УКРАЇНА ЗАВЕРШУЄ РОЗГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МНОЖИННЕ ГРОМАДЯНСТВО

— Серед українців, які постійно проживають за кордоном, певна частина вже повністю адаптувалися та навіть отримали громадянство в країнах перебування. Чи розглядається можливість внесення змін у національне законодавство України, щоб надати таким людям права зберігати за собою українське громадянство, одночасно із громадянством у країнах ЄС?

— Правова реформа щодо запровадження множинного громадянська в Україні – це давно очікуваний крок. Було вже декілька спроб просування у цьому напрямку. Я радий, що нинішній президентський законопроєкт 11469 знаходиться на фінальній стадії розгляду, за відповідними правовими процедурами. Цього року законопроєкт уже пройшов перше читання у Верховній Раді, відповідні правки були розглянуті у профільних комітетах Парламенту, і зараз ми готуємося до другого читання. Сподіваюся, фінального й остаточного, яке має в червні затвердити цей законопроєкт фактично і, нарешті, ввести право на множинне громадянство в Україні.

Як я вже казав, по всьому світу проживають мільйони українців або вихідців з України, це потужна діаспора. Деякі з них хотіли б зберегти українське громадянство, деякі люди просто мріють про отримання такого громадянства. Але, за чинним законодавством, цього неможливо було зробити без відмови від попереднього громадянства, наприклад, канадійського або американського. Очевидно, що це так не працює.

Варто враховувати, що чимало українців уже мають європейські паспорти, і це в наших інтересах – врегулювати їх статус, як громадян України. На сьогодні цей статус не є врегульованим до кінця. Ідея дуже проста – зробити так, щоб люди, які хотіли б зберігати українське громадянство та українську ідентичність, могли це зробити, у тому числі, й формально.

До речі, всі програми, які ми реалізуємо зараз, рівною мірою розраховані як на українців в Україні, так і на наших людей, що перебувають за кордоном. Ми свідомо не хочемо розмежовувати людей за місцем їхнього знаходження. Для нас є важливими всі українці – всі без винятку. Ми, як Міністерство єдності, зацікавлені в тому, щоб усі українці були успішними, і працюємо саме для цього. На жаль, ми сьогодні розділені територіально. Але ми залишаємося єдиною країною, єдиною нацією, єдиним народом.

Дмитро Шкурко, Брюссель