Президент Володимир Зеленський повернув на повторний розгляд Верховній Раді Закон щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом, яким передбачено адміністративну відповідальність за неявку посадових чи службових осіб, зокрема урядовців, на пленарне засідання парламенту, якщо вони були належно поінформовані.

Про це повдіомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту. 

У пропозиціях глава держави навів низку суттєвих юридичних зауважень, які, на його думку, свідчать про неконституційність окремих положень Закону, порушення принципів верховенства права та потенційні ризики для національної безпеки.

Зокрема, Зеленський висловив застереження щодо норми про адмінвідповідальність посадовців за неявку на виклик Ради, назвавши її порушенням принципів поділу влади та потенційним механізмом політичного тиску.

Він зауважив, що ухвалений закон передбачає право уповноважених посадових осіб Апарату Верховної Ради складати адміністративні протоколи щодо неявки. Це, за його словами, може підмінити політичну відповідальність урядовців (яка традиційно реалізується через парламентську звітність, резолюцію недовіри тощо) адміністративно-правовою відповідальністю, що створює небезпечні прецеденти для взаємин між гілками влади.

Президент зазначає, що така норма не враховує політико-правову природу відповідальності уряду перед парламентом та обмеженість форм парламентського контролю, встановлену Конституцією України (статті 85, 87, 113, 115).

Глава держави наголосив, що наділення законом ТСК ВР як структури органу законодавчої влади повноваженнями приймати рішення, за наслідками невиконання якого можливе застосування до особи заходів фізичного виливу, що дозволяють здійснити її супроводження до парламенту, «навряд чи узгоджується з повноваженнями законодавчого органу».

Він критикує норму, якою пропонується притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, які не мають законодавчо визначених повноважень здійснювати привід до суду. Закон, який було направлено на підпис передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, для військовослужбовців, співробітників НАБУ, ДБР, БЕБ, служби цивільного захисту тощо — за невиконання ухвали суду про привід. Водночас глава держави наголосив, що ці особи не мають повноважень здійснювати привід, на відміну від поліції. Це суперечить статті 19 Конституції України, яка вимагає, щоб посадові особи діяли лише в межах наданих повноважень.

Президент також поставив під сумнів нову статтю 185⁶-1 КУпАП — адміністративна відповідальність (штраф) за невиконання ухвали суду про привід. Він наголосив, що вже існує кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення — стаття 382 КК України. Він вказує, що обидві норми регулюють одне й те саме — відповідальність за невиконання ухвали суду, яка є судовим рішенням відповідно до всіх процесуальних кодексів. За його словами, це створює нормативну конкуренцію, яка, згідно з практикою Конституційного суду, є неприпустимою, коли йдеться про однопредметне регулювання в актах однакової юридичної сили.

Водночас Зеленський розкритикував виключення слів «народного засідателя» та «народному засідателю» із частини другої статті 22, статей 377, 378, 379 КК України. Законотворцями це обґрунтовується змінами до Конституції у 2016 році (закон № 1401-VIII), якими скасовано інститут народних засідателів у правосудді. Президент наголосив, що такі зміни призведуть до повної декриміналізації посягань на життя, здоров’я чи майно колишніх народних засідателів. Зокрема, після набрання чинності цим законом, особи, засуджені за злочини проти народних засідателів, можуть бути звільнені, а відкриті кримінальні провадження — закриті. Закон не містить норм щодо перекваліфікації таких справ або переведення обвинувачення на інші статті, що передбачають захист присяжних чи суддів. Така законодавча прогалина порушує низку конституційних норм — зокрема статті 3, 27, 55 і 68 Конституції України, де життя та безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю, а держава зобов’язана їх захищати.

Закон також пропонує внести зміни до статті 81 Кримінального процесуального кодексу України, передбачивши, що заява про відвід слідчому судді або судді має розглядатися невідкладно, але не пізніше ніж через 24 години після подання. Однак така новація, на думку Зеленського, викликає застереження через невідповідність нормам інших процесуальних кодексів, де на розгляд відводу дається до двох робочих днів. Крім того, процедура розгляду відводу передбачає визначення іншого судді, вислуховування пояснень сторін та ухвалення мотивованого рішення, що потребує більше часу. За умов значного навантаження на суддів виконання всіх вимог у межах 24 годин може бути практично неможливим, що створює ризик формального підходу до таких рішень і порушення принципу процесуальної рівності.

Окрім того, поданий на підпис Президенту Закон передбачає зміни до статей 314 та 315 КПК України, згідно з якими неприбуття прокурора, потерпілого чи інших учасників, належним чином повідомлених про підготовче судове засідання, не перешкоджає його проведенню. Також особам, які не були присутні на такому засіданні, надається право заявити клопотання, які суд зобов’язаний розглянути до початку розгляду справи по суті.

Читайте також: Свириденко пояснила, чому пішло більше часу на підготовку плану дій уряду

За словами глави держави, такі зміни створюють правову невизначеність, суперечать КПК, де зазначено, що всі клопотання щодо виклику свідків, витребування доказів чи закритого розгляду мають розглядатися саме в межах підготовчого провадження. Нові норми дозволяють робити це вже після його завершення, що порушує процесуальну логіку, створює внутрішню колізію в законі та ставить під сумнів якість підготовки справи до судового розгляду. У цілому запропоновані зміни не відповідають принципу верховенства права.

«Підсумовуючи викладене, повертаю Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом» для повторного розгляду Верховною Радою України та пропоную його відхилити», — резюмував Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 3 вересня Верховна Рада ухвалила у цілому закон щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом, що зокрема встановлює адміністративну відповідальність за неявку на виклик парламенту без поважних причин.

Фото: ОП