Рішення Європейського суду з прав людини від 9 липня у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» може спростити розгляд кримінальних проваджень Міжнародним кримінальним судом і Спецтрибуналом щодо агресії РФ проти України.

Таку думку висловила уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко у коментарі Укрінформу.

«Чи пришвидшить це рішення розгляд в інших провадженнях, поки складно сказати, але чи спростить у частині доказової бази — безумовно. Це спрощення їх роботи в плані доказовості контексту і доказовості існування цих системних злочинів і порушень прав людини. Це рішення — це саме спрощення роботи інших судових інстанцій», — зазначила Сокоренко.

За її словами, поки що не відомо, чи вдасться пришвидшити розгляд справ у МКС через іншу специфіку роботи з доведенням злочину. Окрім того, невідомо, як швидко буде розглянута справа у Спецтрибуналі через тривалу процедуру його створення.

«Злочин агресії і права людини, які розглядає Європейський суд, — це трошки різні речі. Тобто в основі там будуть різні правила доказування. Ми тільки два тижні тому підписали в Раді Європи угоду про створення Спецтрибуналу. Тепер наступний етап — фізично створити цей трибунал, набрати персонал, передбачити правила його роботи,.. розгляду справ. Тобто,.. спочатку нам треба створити Спецтрибунал», — наголосила Сокоренко.

Водночас вона зауважила, що рішення ЄСПЛ, який розглядав справу «Україна та Нідерланди проти Росії» понад 10 років, стало одним із тих, які були винесені у дуже короткі для такого масштабного провадження строки.

«Розгляд справ ЄСПЛ в індивідуальних позовах по одному чи двох порушеннях зазвичай триває кілька років. Деякі провадження тривають від п’яти до 10 років. …Для нас, як для громадян України, які щоденно з 2014 року є потерпілими від цієї агресії, розгляд справи у понад 10 років — це дуже багато. Та якщо ми подивимось у контексті розгляду справ Європейським судом, то це насправді одне з найшвидших проваджень», — пояснила уповноважена.

За її словами, упродовж останніх 11 років Україна скаржилась не на одне, а на цілу систему масштабних порушень прав людини. «Коли заявили першу скаргу в 2014 році, то вона не пролежала там до 2025 року для ухвалення рішення. А оскільки порушення продовжувались, розвивались, то ми системно, постійно, на регулярній основі доповнювали відповідні позови відповідними новими фактами і новими скаргами», — зауважила Сокоренко.

Крім того, нагадала вона, провадження об’єднує відразу чотири позови, зокрема й позов Королівства Нідерландів щодо збиття літака рейсу MH17 у 2014 році, який «за своєю природою і суттю дещо відрізняється від скарг, які заявляла Україна».

«Ми скаржились на систему порушень, на адміністративну практику, якщо пояснити сухою юридичною мовою. А Нідерланди все-таки подавали свій позов в інтересах родичів загиблих пасажирів літака. Тому, як би це не звучало для нас, як би ми не хотіли, щоб це було рік-два в кращому випадку, але для тих масштабів (справи «Україна та Нідерланди проти Росії» — ред.) ми отримали доволі швидкий розгляд справи Європейським судом», — підсумувала уповноважена.

Читайте також: Зеленський підписав закон про множинне громадянство та ратифікацію угоди про Спецтрибунал

Як повідомляв Укрінформ, Велика палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі 9 липня оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», в якому визнала численні порушення прав людини з боку держави-агресора.

Справа «Україна та Нідерланди проти Росії» є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.

Окрему частину провадження становить заява Нідерландів щодо збиття малайзійського «Боїнга», внаслідок чого загинули всі 298 людей на борту.