Ще одна спецпрокуратура – цього разу економічна. Аналіз законопроєкту
Наразі влада намагається залишити зручне для себе БЕБ
15 березня народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №11087 про створення Спеціальної економічної прокуратури (СЕП) як окремого та незалежного підрозділу прокуратури. Чому виникла необхідність створення СЕП та чи зможе вона змінити ситуацію з розслідуваннями та покаранням економічних злочинів на краще? Далі – в огляді «Вокс Україна».
НАВІЩО ПОТРІБНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЕКОНОМІЧНА ПРОКУРАТУРА?
Законопроєкт передбачає створення відокремленого автономного підрозділу прокуратури (аналогічного до Спеціальної антикорупційної прокуратури), який здійснюватиме процесуальний нагляд кримінальних проваджень Бюро економічної безпеки, тобто займатиметься економічними злочинами. Керівник СЕП буде заступником генпрокурора.
Законопроєкт доповнює реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ), яку ми розглядали раніше. Так само, як для ефективної роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) потрібна дієва та незалежна Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП), для якісної роботи БЕБ потрібна незалежна економічна прокуратура. Вона супроводжуватиме в суді справи, розслідувані БЕБ (сподіваємося, що реформу БЕБ, яка зробить його незалежним розслідувальним органом, а не «батогом» в руках Офісу президента, все-таки ухвалять).
Автори законопроєкту вказують, що дуже невелика частка осіб (5% у 2023 році), щодо яких ведеться розслідування економічних злочинів, отримують підозру, і буквально одиниці справ доходять до суду. Звісно, допоки БЕБ не працює як слід, складно сказати, чи це провина БЕБ чи прокурорів, які закривають справи, відкриті Бюро. Проте якщо справи, які розслідує БЕБ, супроводжуватиме незалежна прокуратура, яка матиме відповідну експертизу (а також зможе скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови детективів БЕБ), можна очікувати більшої ефективності розслідування економічних злочинів. Тобто що чесні підприємці зможуть спати спокійно, а нечесні — ні.
ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОНОПРОЄКТ?
Переважну більшість змін законопроєкт пропонує внести до закону «Про прокуратуру», а саме доповнити його статтею 8-2, що практично повністю дублює статтю 8-1, яка з’явилася в цьому законі у 2015 році та запровадила Спеціальну антикорупційну прокуратуру. А саме:
Як і прокурора САП та його заступників, прокурора СЕП та його заступників добиратиме комісія, до якої входитимуть три особи, визначені Радою прокурорів України, та три особи, визначені міжнародними організаціями; генпрокурор повинен буде в десятиденний термін призначити на посаду одного з двох кандидатів, визначених комісією.
Керівник СЕП буде заступником генпрокурора, так само, як і керівник САП, але водночас спеціальна економічна прокуратура матиме значний ступінь автономії, як і САП: керівник СЕП затверджуватиме штатний розпис і кошторис, призначатиме та звільнятиме прокурорів СЕП, розподілятиме між ними справи;
Щодва роки, але не частіше двох разів упродовж п’ятирічного строку повноважень голови СЕП, комісія, яка проводить аудит діяльності САП, проводитиме і аудит діяльності СЕП. За результатами аудиту голову СЕП можна буде звільнити.
Загальна кількість працівників СЕП становитиме 15% від граничної чисельності працівників БЕБ — тобто 600 осіб. Для НАБУ частка аналогічна, але оскільки штат НАБУ вчетверо менший, ніж у БЕБ, відповідно кількість працівників САП має становити до 150 осіб. При цьому після створення як САП, так і СЕП максимальна кількість прокурорів та інших працівників прокуратури залишиться незмінною — 10 тисяч та 5 тисяч відповідно. Гранична чисельність працівників СЕП становитиме лише 4% від граничної кількості працівників прокуратури, тому навряд чи виділення її у відокремлений підрозділ значно вплине на роботу прокуратури.
Відмінності між положеннями, які стосуються САП, та пропозицією щодо СЕП, такі:
У статті 8-1 про САП описаний механізм розгляду дисциплінарних скарг проти прокурорів САП та особливості розслідування корупційних злочинів, вчинених прокурорами САП. Відповідного положення для СЕП немає — вочевидь, розгляд скарг проти її прокурорів відбуватиметься в загальному порядку;
Також у пропонованій статті 8-2 немає опису роботи комісії з аудиту СЕП. Але оскільки це та сама комісія, що й для САП, вочевидь, і принципи її роботи будуть такі ж.
Дещо відрізняється запропонована схема оплати праці. Так, якщо зарплати працівників САП прив’язані до зарплат у НАБУ (а ті у свою чергу — до прожиткового мінімуму — ПМ), то оскільки закон про БЕБ не містить прив’язки зарплат до прожиткового мінімуму (він лише встановлює, що оклад працівника БЕБ не може бути меншим за трикратний розмір зарплати держслужбовця ЦОВВ на аналогічній посаді), таку прив’язку пропонує законопроєкт про СЕП. А саме:
САП
СЕП
ПМ
грн***
ПМ
грн***
Керівник
60
181 680
75
227 100
Перший заступник та заступник керівника прокуратури
42
127 176
60
181 680
Керівник управління
39
118 092
45**
136 260
Заступник керівника управління
39
118 092
42**
127 176
Керівник відділу
37,5
113 550
–
–
Заступник керівника відділу
35,1
106 283
–
–
Прокурор центрального апарату
33
99 924
–
–
Прокурор
30*
90 840
40
121 120
Державні службовці
4 розміри посадового окладу працівників, які займають відповідні посади в ЦОВВ
* оклад прокурора САП не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління НАБУ, що здійснює досудове розслідування, а за законом про НАБУ, оклад керівника підрозділу детективів має становити 30 ПМ.
** законопроєкт визначає лише оклади керівника та заступника керівника підрозділу, без уточнення, який це підрозділ
*** враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 – 3028 грн
Крім того, працівники СЕП отримуватимуть відповідні надбавки та премії.
ЧИ ВИРІШИТЬ СТВОРЕННЯ СЕП НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ?
Теоретично, зв’язка «Бюро економічної безпеки – Спеціальна економічна прокуратура» має працювати так, що БЕБ розслідує економічний злочин, а СЕП представляє в суді сторону обвинувачення та працює над тим, щоб забезпечити покарання злочинців. Якщо у БЕБ та СЕП буде накопичена відповідна експертиза, це підвищити ефективність розслідування та покарання злочинів. Законопроєкт про СЕП враховує вади, які мала САП під час свого заснування (залежність від генпрокурора, зокрема в частині визначення кількості працівників та бюджету, можливість саботувати призначення керівника та ін., ці вади були виправлені наприкінці 2023 року за допомогою міжнародних партнерів України).
Проте наразі, незважаючи на заперечення як послів G7, так і громадянського суспільства, влада намагається залишити зручне для себе БЕБ. Відповідно, варто очікувати затягування ухвалення й цього законопроєкту. І навіть коли він буде ухвалений, потрібно буде уважно слідкувати за тим, як проходитиме конкурс та кого набиратимуть до спеціальної економічної прокуратури. Бо навіть найкраще законодавство за бажання можна саботувати.
Автори:
Іван Козловський, стажер проєкту «Індекс реформ»
Валентина Лапа, стажерка Індексу реформ
«Вокс Україна»
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Еще никто не комментировал данный материал.
Написать комментарий