Значна кількість «законодавчого спаму» перевантажує апарат ВРУ та відвертає увагу від дійсно важливих ініціатив
За Конституцією, в Україні право законодавчої ініціативи (тобто можливість подавати законопроєкти до Верховної Ради) мають Президент України, народні депутати й Кабінет Міністрів України.

На рисунку 1 ми показали, яким чином ці три суб’єкти законодавчої ініціативи користувалися цим правом протягом 2022-2024 років. За цей час народні депутати подали понад 80% законопроєктів, уряд 15%, решту подав президент. Водночас у країнах ЄС більшість законопроєктів до парламенту подає уряд. Одним із чинників цього може бути те, що, на відміну від урядового законопроєкту, проєкт, поданий народним депутатом, не має проходити тривалих процедур погодження та громадського обговорення (звісно, це негативно впливає на його якість).

Рисунок 1. Кількість поданих законопроєктів за суб’єктами

Джерело: сайт Верховної Ради України

Кількість поданих законопроєктів в Україні теж значно більша: за три роки до нашого парламенту їх надійшло понад 3000 порівняно з 747 у Латвії, 334 в Ірландії, 150 у Норвегії, 92 у Великобританії та 423 у Польщі.

Значна кількість «законодавчого спаму» перевантажує апарат ВРУ та відвертає увагу від дійсно важливих ініціатив (детальний аналіз та рекомендації зі зниження обсягу законодавчого спаму можна почитати у дослідженні «Вокс Україна»).

Як видно з рис.2, більшість законопроєктів стосувалися економічної, правової політики та галузевого розвитку. 

Сподіваємося, у 2025 році законопроєктів буде менше, але вони будуть більш якісними.

Рисунок 2: Кількість проєктів законів за галузями

Примітка. Розрахунки за полем «Рубрика законопроєкту», відкриті дані сайту Верховної Ради України

Фото: depositphotos.com/ua

Автори:

Олександра Олійник, стажерка проєкту «Індекс реформ»

Вокс Україна

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства