У процесі підготовки до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії одним із пріоритетів стане участь постраждалих, і особливе значення має налагодження комунікації між ними та прокуратурою.

Про це керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генпрокурора Вероніка Плотнікова сказала кореспондентові Укрінформу після участі в панельній дискусії в Гаазі “Відданість справі правосуддя для України: Спецтрибунал з питань злочину агресії”.

“Судовий процес — це передусім про докази. Але однією з форм таких доказів може бути історія найгірших моментів для тих, хто постраждав унаслідок війни. Постраждалі… не можуть самостійно визначити, чи є вони потерпілими від воєнних злочинів чи від геноциду, чи від злочину агресії. Вони просто страждають. Вони втратили рідних. І їхні очікування — у площині справедливості, у різних її формах. Надати цю справедливість під час конфлікту дуже непросто, але що ми можемо зробити, і вже робимо, — це спрямовувати зусилля на підтримку постраждалих, на побудову комунікації між прокуратурою (у межах чинної кримінальної юстиції) та самими постраждалими”, — сказала вона.

Плотнікова нагадала, що у 2023 році в Офісі генпрокурора було створено спеціалізований підрозділ, що зосередився на потребах постраждалих.

“Це перший та поки єдиний підрозділ в Україні, який зосереджений виключно на роботі з потребами постраждалих у системі кримінальної юстиції. Ми починали з нуля. І зараз у нас є команда професіоналів, які працюють із потерпілими у справах про міжнародні злочини. Ми працюємо з людьми, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК); з колишніми військовополоненими, яких катували у полоні; з цивільними заручниками; з дітьми, що постраждали від війни — усиновленими, депортованими, пораненими; а також із цивільними, які дістали тілесні ушкодження”, — розповіла керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків.

За її словами, на сьогодні сформовано команду фахівців, які працюють із постраждалими; відкрито 9 регіональних офісів у прифронтових і деокупованих регіонах; запроваджено механізм перенаправлення звернень постраждалих до понад 70 партнерських організацій; розпочато тренінги для прокурорів щодо проведення інтерв’ю з урахуванням психологічної травми.

Вона наголосила, що особлива увага приділяється налагодженню комунікації між прокуратурою та постраждалими.

Читайте також: Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ проти України заповнить прогалину у світовому правосудді — посол

“Що ми робимо? Насамперед — надаємо психологічну та соціальну підтримку. Ми налагоджуємо комунікацію. Адже брак інформації й надмірні очікування — це наша реальність. Для постраждалих важливо розуміти, що буде далі: коли, як, які етапи. Іноді люди не можуть уявити, як жити в певних обставинах. Але якщо у них є хоча б якесь уявлення про майбутнє — навіть не план, а перспектива, — їм набагато легше брати участь у кримінальному провадженні, готуватися давати свідчення через роки. Бо це — довгий процес. Ми маємо допомогти постраждалим, щоб разом ми могли зібрати справді потужні справи”, — сказала вона.

Плотнікова зауважила, що попереду ще дуже багато роботи. «Адже зараз ми працюємо з людьми, які перебувають в Україні, але дуже багато українців — за кордоном. І міжнародна співпраця, а також розуміння потреб українських постраждалих за межами країни, є надзвичайно важливими — особливо для майбутнього трибуналу», — наголосила вона.

Відповідно до статті 11 Статуту Спеціального трибуналу, в Секретаріаті створюється Відділ із питань потерпілих і свідків, який, зокрема, забезпечує заходи захисту та іншу підтримку свідків і організовує представництво потерпілих перед Трибуналом.

Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи в Страсбурзі підписав угоду з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Фото: Ірина Драбок/Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.