Згідно з висновками Офісу Директора національної розвідки США, головна загроза впливу на вибори походила з боку Китаю, Ірану та Росії. 

Кожна з цих держав дотримувалась власної стратегії, які мали свої особливості. Усі вони активно використовували можливості генеративного штучного інтелекту для створення дезінформаційного контенту. 

Також застосовувалися різні способи приховування справжнього походження цього контенту, який поширювався через реальних осіб, неавтентичні акаунти у соціальних мережах, фейкові, вебсторінки тощо.

Більш детально про дії кожної з держав, найактивніше втручання Росії та прогноз на подальший розвиток подій – читайте у моніторингу Центру стратегічних комунікацій.

ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗАГРОЗИ

Перші спроби Китаю вплинути на перебіг виборчих перегонів у США були зафіксовані ще навесні 2024 року. Так, у квітні було виявлено, що Пекін стоїть за створенням фейкових акаунтів у соціальних мережах, які поширювали конспірологічні теорії, роздмухували внутрішні конфлікти і критикували президента Джо Байдена.

Іранське хакерське угруповання APT42, пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції ще у травні та червні зламало поштові скриньки 12 осіб, задіяних у передвиборчих кампаніях Джо Байдена і Дональда Трампа.

Російська кампанія впливу фактично тривала з 2022 року. Інформаційні операції з дискредитації президента Джо Байдена і Демократичної партії були постійним компонентом зусиль Москви із дискредитації підтримки України. З наближенням виборів РФ розгорнула найбільш агресивну і масштабну кампанію втручання у вибори у США.

ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ І ГОЛОВНІ НАРАТИВИ

Зусилля Китаю не були зосереджені на прямому впливі на результаті виборів. Суб’єкти інформаційного впливу Китаю намагалися посилити намагаючись змінити думку про Китай і посилити розбіжності в американському суспільстві щодо вживання наркотиків, імміграції, абортів тощо. У політичній площині Китай поширював наративи, спрямовані на дискредитацію демократичного устрою як такого. З наближенням виборів Китай зосередився на дискредитації окремих американських політиків, які займають жорстку позицію стосовно КНР.

Стратегія Ірану полягала переважно у розпалюванні недовіри до політичних інститутів США. Намагаючись посилити поляризацію в американському суспільстві, Іран обрав ключовою темою конфлікт між Ізраїлем і Сектором Газа.

Російська стратегія також включала спроби підірвати довіру до демократичних інститутів та виборчого процесу, а також загострення внутрішніх суспільно-політичних розбіжностей у США. Проте Росія агресивно діяла на підтримку одного з кандидатів (Дональда Трампа) і докладала значних зусиль для дискредитації його опонентів (Джо Байдена і Камали Гарріс).

Усі суб’єкти втручання активно використовували можливості генеративного штучного інтелекту для створення дезінформаційного контенту. Також застосовувалися різні способи приховування справжнього походження цього контенту, який поширювався через реальних осіб, неавтентичні акаунти у соціальних мережах, фейкові вебсторінки тощо.

МЕТОДИ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ НА ВИБОРИ У США

За висновками Офісу Директора національної розвідки США, найбільшою загрозою щодо втручання у вибори було визначено Росію.

Цей висновок підтверджується масштабами російської дезінформаційної кампанії, а також різноманітністю засобів, використовуваних в ході її реалізації.

Для поширення дезінформації в США Москва активно залучала американських суб’єктів впливу, які транслювали пропагандистські наративи і розповсюджували фейковий контент зсередини країни.

До останніх належать не лише окремі блогери та громадські діячі, але й медіакомпанія Tenet Media, яка системно поширювала проросійські та протрампівські наративи.

Росія розгорнула широку міжнародну дезінформаційну кампанію «Doppelganger», ініційовану керівником путінської адміністрації Сергієм Кирієнком. Безпосередньою реалізацією кампанії займались російські організації Агентство соціального проєктування (Social Design Agency, SDA), «Структура Національні технології» (Structura National Technology, Structura) і «АНО Діалог» (ANO Dialog). Основним методом кампанії було поширення фейкових повідомлень через десятки фальшивих вебсайтів, що імітували дизайн популярних медіа (Fox News, Washington Post тощо).

Російська пропаганда масово виготовляла і поширювала фейкові текстові повідомлення, відео- та аудіозаписи, що дискредитували кандидатку Камалу Харріс та членів її команди. Поширення цих фейків супроводжувалося просуванням конспірологічних теорій, а також контенту, спрямованого на поширення міжрасового розбрату та інших конфліктів в американському суспільстві. З наближенням дня голосування зусилля російської пропаганди зосередились на штатах, що коливалися між підтримкою Дональда Трампа і Камали Харріс.

Також Росія вдалася до провокацій з метою прямо порушити виборчий процес. 5 листопада, в день голосування, десятки виборчих дільниць у кількох штатах отримали погрози про замінування. За висновками ФБР, принаймні частина таких повідомлень надійшли з Росії.

ВИСНОВКИ

Попри закінчення голосування, загроза з боку зовнішніх суб’єктів впливу зберігається. Китай, Іран, а особливо Росія, можуть використати перемогу Дональда Трампа для провокування розбрату в американському суспільстві, протестних та насильницьких акцій і політичної кризи. Період підвищеного ризику триватиме до дня інавгурації президента США 20 січня 2025 року.

Політика Білого Дому стосовно України залишатиметься пріоритетною темою російської дезінформації у США. Наразі не існує жодних аргументів на користь того, що Москва припинить просувати антиукраїнський у 2025 році або пізніше. Метою Москви є дискредитація України в очах американського суспільства для того, щоб підірвати рішучість США надавати військову підтримку Києву.

З огляду на масштаби спроб Росії вплинути на перебіг виборів у США, можна очікувати, що Москва намагатиметься якомога довше зберігати високу інтенсивність дезінформації.

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу