Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет ОБСЄ і зараз її борг склав вже 22 млн євро.

Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.

«Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро», — зазначив він.

Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – «Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ».

За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.

«Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні», — зазначив очільник української місії при ОБСЄ.

Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ «не завжди достатньо активні в цьому питанні».

«Але після Конференції «Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу», — повідомив Вітренко.

Читайте також: Реформувати ОБСЄ зараз дуже складно, якщо не неможливо — постпред України

Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд «Гельсінкі+50» з метою «ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України».

«Фонд «Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності», — повідомив постпред.

Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України («Support Program for Ukraine»), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.

Фото: OSCE