Він нагадав, що 14 травня Кабінет міністрів затвердив три дорожні карти для старту першого кластера переговорів про вступ до ЄС.

«Дорожня карта у сфері верховенства права передбачає, що мета — досудові розслідування кримінальних проваджень про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення здійснюються ефективно та негайно і в розумні строки», — наголосив Банчук.

За його словами, відповідно до положень дорожньої карти з верховенства права у 2025 році до КПК України мають бути внесені зміни. Зокрема, в частині перегляду строків досудового розслідування з метою забезпечення належного доступу до правосуддя й посилення відповідальності прокурорів за порушення прав учасників процесу на доступ до правосуддя — у випадку скасування автоматичного закриття справи про корупцію.

«Строк виконання заходу: третій квартал 2025 року…», — додав Банчук.

Заступник міністра юстиції наголосив, що окрім зобовʼязань перед ЄС, Україна також має виконати взяті зобовʼязання перед МВФ.

«Друге (зобовʼязання — ред.) зафіксовано у меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Передбачено, що для посилення ефективних процедур антикорупційних розслідувань будуть ухвалені зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК). У тому числі, повноваження генпрокурора делегувати Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) на здійснення запитів про екстрадицію та взаємну правову допомогу щодо розслідування корупції.

По-друге, скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку з пропуском строку після повідомлення про підозру….. З одного боку, ми бачимо, що зобов’язання стосується інтересів забезпечення ефективності розслідувань. Але нам також важливо, як ці питання будуть впливати на права людини», — додав Банчук.

За його словами, щодо вирішення питання так званих «правок Лозового» в Україні вже не перший рік тривають дискусії.

Читайте також: МВФ відтермінував чотири структурні маяки для України та додав нові — Гетманцев

«І ви знаєте, що український парламент частково вже у 23-му році це питання вирішив. Відповідно, він фактично врегулював питання строків досудового розслідування до повідомлення про підозру. В нас залишається зобов’язання, яке стосується наслідків недотримання строків досудового розслідування після повідомлення про підозру. Є також і відповідна законодавча ініціатива, яка, на нашу думку, є збалансованою», — додав заступник міністра юстиції.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас нагадав, що у січні 2025 року народні депутати провалили розгляд урядового законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру» щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя» (№12367). Тоді за включення ініціативи Кабміну до порядку денного сесії проголосувало лише 185 нардепів.

«Верховна Рада не включила даний законопроєкт до порядку денного сесії. Було нерезультативне голосування для того, щоб всі розуміли ситуацію, яка зараз є», — зазначив Іонушас.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина заявила, що внесений до парламенту законопроєкт Кабінету міністрів «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру» щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя» повністю відповідає міжнародним вимогам.

Наприкінці 2024 року Кабмін вніс до парламенту законопроєкт змін до КПК та закону «Про прокуратуру», який передбачає виключення закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру як підстави для закриття провадження (№ 12367).

У пояснювальній записці до законопроєкту Стефанішина вказує, що листами про наміри до МВФ від 17 червня 2024 року та 4 жовтня 2024 року встановлено зобов’язання щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині забезпечення балансу у проведенні всебічного досудового розслідування кримінальних правопорушень.

За словами автора документа , необхідність скасування обов’язкового закриття досудового розслідування (у зв’язку зі спливанням строків після повідомлення про підозру) виникла з метою посилення ефективності процедур розслідування корупційних злочинів.

Так, проєкт передбачає, що у випадку закінчення строків досудового розслідування, …сторона захисту, потерпілий або інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, має право подати клопотання про зобов’язання прокурора вирішити питання закінчення досудового розслідування.

Раніше повідомлялось, що САП і НАБУ наголошують на необхідності повноцінного й остаточного скасування так званих правок Лозового. Мова йде про внесення змін до ч. 3 ст. 294 та п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України.

Наприкінці 2023 року Верховна Рада частково скасувала «правки Лозового» та надала керівнику САП повноваження самостійно визначати структуру, штат та організацію діяльності спецпрокуратури.

Фото: advokatpost.com