Випуск 18: зміни в роботі ТЦК, послаблення покарання за економічні злочини, підвищення акцизів на алкоголь і пальне
Від 13 до 26 травня 2024 року було зареєстровано 42 проєкти законів: від Президента – 8, від уряду – 7, решта – від депутатів. Серед пропозицій – зміни в роботі територіальних центрів комплектування (ТЦК), зокрема пропозиція забрати в них право призначати штрафи й передати його судам, а також дозволити відеофіксацію перевірки документів військовозобов’язаних. Інший важливий законопроєкт пропонує спосіб урегулювання заборгованості між учасниками енергоринку та встановлення економічно обґрунтованих тарифів на тепло. Також в огляд Олега Іванова, експерта «Вокс Україна», потрапили законопроєкти про підвищення акцизів, повернення коштів клієнтам підсанкційних фінустанов, забезпечення ВПО житлом та інші.

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ 

Законопроєкт 11261 пропонує дозволити громадянам, які не підлягають мобілізації, проходити медогляд у військово-лікарських комісіях за власним бажанням. А також надати українцям, які вирішили добровільно приєднатися до ЗСУ, право служити у підрозділі, який вони самостійно обрали, якщо у них є підтвердження від цього підрозділу.

Крім того, автори проєкту пропонують надати громадянам право проводити фото- та відеофіксацію процесу перевірки у них документів.

На думку авторів, законопроєкт дасть змогу залучати більше добровольців до лав ЗСУ.

ТЦК ХОЧУТЬ ПОЗБАВИТИ ПРАВА ШТРАФУВАТИ ПОРУШНИКІВ

Законопроєкт №11272 пропонує передати право накладати штрафи за порушення правил військового обліку (зокрема, і псування чи втрату через необережність військово-облікових документів) та законодавства про мобілізацію від ТЦК до судів. На думку авторів законопроєкту, це знизить ризики зловживання ТЦК своїм правом накладати та встановлювати розмір штрафів: якщо ці справи розглядатимуть не ТЦК, а суди, розгляд відбуватиметься більш об’єктивно та компетентно. Однак, з іншого боку, це затягне розгляд справ та ще більше навантажить уже перевантажені суди.

СПИСАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА «ВІЛЬНІ» ТАРИФИ НА ТЕПЛО

Законопроєкт №11273 пропонує врегулювати заборгованість підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення за допомогою взаємозаліків, а також дозволити підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) та теплопостачання (ТП) встановлювати економічно обґрунтовані тарифи на тепло.

Обґрунтування

Причиною кризи заборгованості в енергетичному секторі, яка періодично загострюється, є нижчі від ринкових тарифи для споживачів. Коли доходи підприємств ТКЕ нижчі, ніж їхні видатки, виникає заборгованість підприємств ТКЕ перед постачальниками, зокрема Нафтогазом. А оскільки підприємствам ТКЕ не дозволяють підвищувати тарифи, періодично цю заборгованість потрібно списувати / покривати коштом бюджету або робити взаємозаліки (держава – ТКЕ – ТКЕ – Нафтогаз – Нафтогаз – держава).

За даними «Української енергетики», на кінець 2023 року підприємства, що виробляють тепло (ТКЕ, теплоелектроцентралі, теплоелетростанції, котельні), ОСББ, ЖБК та управителі багатоквартирних будинків загалом завинили за газ понад 89 млрд грн. Із них заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» (утворена до 1 червня 2021 року з урахуванням пені і штрафних санкцій) – майже 31 млрд грн; перед ТОВ «ГПК “Нафтогаз Трейдинг”» (яка була утворена після 1 червня 2021 року) – 47,6 млрд грн; борг перед постачальником останньої надії (ПОН) – 10,6 млрд грн. 

В Україні з літа 2022 року діє мораторій на збільшення тарифів на тепло під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення. 

Водночас на початок опалювального сезону 2023/2024 рр. держава заборгувала підприємствам теплопостачання 36 млрд грн (за комунальні послуги для державних установ). За попередніми розрахунками, у 2024 році ця заборгованість може становити 54 млрд грн.

Урегулювання заборгованості

Проєкт пропонує припинити стягнення заборгованості теплопостачальних та теплогенерувальних організацій за газ, використаний на 1 жовтня 2023 року (на сьогодні не стягується заборгованість, установлена на 1 червня 2021 року). НКРЕКП має підтвердити обсяги заборгованості на 01.10.2023 р., яка виникла внаслідок різниці в тарифах. Далі потрібно буде надати урядові субвенції або провести взаємозаліки для погашення боргів (1) теплопостачальників перед постачальниками енергоносіїв, водоканалами, операторами газових та електричних мереж; (2) водоканалів перед постачальниками енергії та операторами мереж; (3) підприємств ТКЕ та водоканалів перед державним бюджетом. Черговість погашення заборгованості визначить Кабмін.

Регулювання тарифів на теплову енергію

Законопроєкт пропонує:

1. Дозволити теплокомуненерго укладати договори на постачання тепла з власниками окремих квартир або приміщень у багатоквартирних будинках (тепер такі договори укладають із ОСББ або ЖЕКами). Водночас залишиться норма про те, що власники мереж мають допускати всіх постачальників до мереж на рівних умовах;

2. Дозволити перегляд тарифів не лише за ініціативою органів самоврядування, але й за заявою суб’єкта господарювання, але не частіше, ніж раз на квартал, як і тепер (тарифи затверджує місцева влада, отже, її вплив у цьому питанні залишається вирішальним).

ПОСЛАБЛЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ

Законопроєкт №11276 вносить зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу».

Згідно з Кримінальним кодексом, до особливо тяжких видів злочинів належать:

► злочини проти власності: крадіжка, шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним унаслідок зловживання службовим становищем, а також виготовлення та збут підроблених грошей та цінних паперів; 

► злочини проти економічного порядку: контрабанда (включно з контрабандою культурних цінностей, лісоматеріалів та підакцизних товарів), а також легалізація (відмивання) майна, одержаного унаслідок злочину.

Законопроєкт пропонує перекваліфікувати їх у тяжкі, так знизивши максимальний термін покарання за них з 12 до 10 років.

До відома: Максимальне покарання за злочини за ступенем тяжкості відповідно до Кримінального кодексу (у кожному конкретному випадку покарання визначає суд).

Примітка: Кримінальні проступки, за які передбачено штраф не більше ніж 51000 грн, або покарання, м’якіше за позбавлення волі (громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження; пробаційний нагляд), не є злочинами.

Крім того, законопроєкт пропонує низку заходів для того, щоб зменшити кількість людей, які роками перебувають у СІЗО за підозрою в економічних злочинах. Зокрема, обов’язкове проведення  судово-економічної експертизи для підтвердження розміру матеріальної шкоди, обмеження максимального розміру застави на рівні 10000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 30 млн грн; тепер обмеження немає).

За правопорушення, які передбачають відповідальність за завдання лише матеріальної шкоди (проти майна, у господарській сфері, контрабанда, видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, ухилення від сплати податків та ЄСВ та багато інших порушень у господарській сфері) тримання під вартою порушника буде застосоване тільки якщо він порушить інші запобіжні заходи (особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт).

Законопроєкт пропонує продовжити з трьох до 14 днів термін перегляду ухвал про запобіжний захід та зупиняти відлік цього терміну на час апеляційного розгляду скарги на ухвалу. Така пропозиція надасть більше часу для розгляду апеляційної скарги. Водночас якщо терміни розгляду скарг порушені, дія ухвали про запобіжний захід зупинятиметься.

Посилюється покарання для правоохоронців та керівників пенітенціарних установ за незаконне тримання людей під вартою – з 3–5 до 5–7 років позбавлення волі,  а якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів, – до 7–10 років. Покарання за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності пропонується збільшити з 5–10 до 7–10 років позбавлення волі.

Отже, законопроєкт спрямований на дотримання правоохоронцями правил кримінального провадження та обмеження можливостей для зловживання службовим становищем під час досудового розслідування.

ГУМАНІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЛЯ ЖІНОК

Законопроєкти 11230 і 11230-1 пропонують скоротити можливості засудження жінок до довічного ув’язнення. Перший передбачає, що довічне ув’язнення можна буде застосовувати до жінок лише за сукупністю вироків. Другий пропонує не застосовувати цей вид покарання до жінок, які вчинили злочин уперше, а також до жінок, які завагітніли під час відбування покарання. 

Сьогодні довічне ув’язнення не застосовують до осіб, яким на момент злочину було менше ніж 18 чи більше ніж 65 років, а також до жінок, які були вагітними під час вчинення злочину або на момент вироку.

Крім того, обидва законопроєкти пропонують внести зміни до базових законодавчих актів стосовно заборони дискримінації в Україні (Закони «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні») про те, що не є дискримінацією «встановлення різних видів та розмірів кримінальних покарань [для чоловіків та жінок], порядку їх виконання та відбування».

ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСУДДЯ ТА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ В УМОВАХ ВІЙНИ

Законопроєкт 11265 передбачає, що засуджені особи, які не відбули покарання внаслідок збройної агресії або окупації, можуть бути звільнені від подальшого відбування покарання в разі закінчення строків давності виконання обвинувального вироку. Ця норма не стосується осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення тяжких злочинів проти держави, миру й безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Суд додаватиме до відбутого строку покарання період, під час якого виконання покарання стало неможливим унаслідок збройної агресії або окупації.

Законопроєкт також передбачає механізми відновлення втрачених унаслідок агресії РФ матеріалів кримінальних проваджень, визначає особливості здійснення досудового розслідування та судового провадження під час війни.

Ухвалення законопроєкту дасть змогу звільнити від покарання осіб, які не винні в неможливості його відбування; відновити кримінальні провадження, що були перервані внаслідок війни; забезпечити можливість оскарження судових рішень стосовно кримінальних справ, матеріали яких були знищені або втрачені внаслідок збройної агресії проти України.

СПРОБА РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ (ВПО)

Законопроєкт 11281 пропонує провести всеукраїнську інвентаризацію та створити загальнодоступну онлайн-базу даних з інформацією про об’єкти нерухомості різної форми власності (державної, комунальної, приватної), які можуть бути використані для проживання ВПО.

Фото: Марія Ковальчук

Для обстеження житла та заповнення бази даних при місцевих адміністраціях будуть створені спеціальні комісії, до складу яких входитимуть представники адміністрацій, Фонду держмайна, Мін’юсту, центрів соцзахисту.

Крім того, проєкт пропонує надавати в оренду майно освітніх закладів, яке не використовується за призначенням рік поспіль, для проживання ВПО. А для державних та комунальних підприємств, громадських та благодійних організацій, що забезпечують проживання ВПО, уряд має встановити пільгові умови оренди державного та комунального майна.

ПІДВИЩЕННЯ АКЦИЗІВ НА АЛКОГОЛЬ ТА ПАЛЬНЕ

Законопроєкт 11256 пропонує підвищити акцизи:

1. На вина та інші спиртні напої міцністю 1,2% – 22% з 8,42 до 12,23 грн/літр (тобто до рівня чинної ставки акцизу на ігристі та газовані вина і зброджені напої); 

2. На бензин – з 213 до 359 євро; на дизельне пальне – зі 139 до 330 євро, а на автогаз – з 52 до 277 євро за 1000 літрів. Таке підвищення відбуватиметься поступово з 01.07.2024 до 01.01.2028 року.

Підвищення акцизів на паливо може призвести до зростання цін, що може негативно вплинути на споживчий попит. Водночас збільшення акцизів сприятиме збільшенню бюджетних надходжень. Крім того, підвищення акцизів на алкоголь, а отже здорожчання алкогольних напоїв і зменшення споживання, сприятиме ліпшому станові здоров’я українців.

ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ КЛІЄНТАМ ПІДСАНКЦІЙНИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Законопроєкт 11263 пропонує врегулювати повернення коштів та інших активів клієнтам підсанкційних професійних учасників ринків капіталу, які не мають заборони на повернення коштів своїм клієнтам. Наразі це компанія «Фрідом фінанс».

До відома: Обґрунтування розроблення та ухвалення законопроєкту 11263: У жовтні 2022 року Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти ТОВ «Фрідом фінанс Україна», брокера та депозитарної установи, що працює на ринках капіталу. Ці санкції призвели до блокування активів інвесторів, що придбали облігації внутрішньої державної позики через цього брокера. Санкціями було заблоковано понад 500 млн грн, а клієнти втратили доступ до цінних паперів, виплат та грошей на рахунках. Понад 2 тисячі інвесторів стали заручниками цієї ситуації, деякі з них подали позови проти держави.

Проєкт перебачає, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів має призначити тимчасового керівника для підсанкційної компанії. До його обов’язків входить зупинка діяльності компанії на ринках капіталу; проведення інвентаризації активів та зобов’язань компанії; визначення суми боргу перед клієнтами та ідентифікація клієнтів, яким потрібно повернути кошти та цінні папери.

Також керівник має передати інформацію про клієнтів до Служби безпеки України, Головного управління розвідки МО, Служби зовнішньої розвідки та Міністерства юстиції України для перевірки стосовно існування обставин, які можуть перешкоджати поверненню активів (наприклад, громадянство країни-агресора, перебування під санкціями). 

Якщо не виявлено перешкод для повернення, кошти, цінні папери та інші фінансові інструменти повертають клієнтам. Якщо сума коштів на рахунку підсанкційної компанії менша, ніж сума належних до виплати клієнтам коштів за цінними паперами, то всі наявні кошти повертають клієнтам пропорційно до їхньої частки в загальному обсязі зобов’язань.

НОВІ ПРАВИЛА В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Уряд розробив три законопроєкти про захист українських компаній від недобросовісної конкуренції з боку імпорту в рамках СОТ. Відповідні закони в Україні були ухвалені у 1998 році, проте відтоді багато змінилося у правилах СОТ, окрім того, у рамках євроінтеграції Україні потрібно узгодити своє законодавство з правилами ЄС. Тож ці три закони визначають процедури проведення антидемпінгових розслідувань відповідно до чинної версії правил СОТ та директив ЄС. Вони прописують, хто саме проводитиме це розслідування (урядова комісія або Мінекономіки), які терміни проведення розслідувань, як розраховувати збитки від демпінгу та ін. 

Законопроєкт №11267 стосується власне демпінгу (тобто коли іноземний виробник постачає до України товари нижче від собівартості, український уряд може запровадити антидемпінгові мита проти цієї продукції), законопроєкт №11268 стосується субсидованого імпорту (тобто коли іноземний виробник отримує від свого уряду субсидію, український уряд зможе запровадити вищі мита на його продукцію), а законопроєкт №11269 стосується захисних заходів (наприклад, коли зростальний імпорт із певної країни завдає значних збитків українським виробникам і може витіснити їх із ринку).

Автори:

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства