Народні депутати під час засіданні робочої групи обговорили з правоохоронцями формулювання щодо основних суперечливих правок до законопроєкту про захист прав бізнесу під час кримінального провадження. 

Зокрема, планується врегулювати критерії для порушення кримінальної справи, а також питання проведення обшуків без рішення суду. Про це у коментарі Укрінформу повідомила голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик (позафракційна).

«Я думаю, що якщо законопроєкт буде поставлений у порядок денний, то його ухвалять швидко. Тим більше, якщо все ж таки комітетськими правками будуть внесені зміни щодо певних обмежень у випадках проведення таких невідкладних дій, як обшуки без ухвали слідчого судді. Така норма була в законопроєкті про НАБУ і САП, але потім, скасовуючи все, скасували і цю норму, хоча вона була правильна і дієва. Тому зараз, у цьому законопроєкті, будемо намагатися її повернути в якомусь форматі», — зазначила Яцик.

За її словами, комітет допрацьовує ухвалений у лютому за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження» (№12439).

«Робота із проєктами після першого читання — не швидкий процес, бо окрім поправок депутатів надходять ще й пропозиції з боку правоохоронних органів. В даному випадку питання стосується безпосередньо розслідування, тому на робочі групи запрошувались і правоохоронці. Так, 5 серпня у комітеті відбулось фінальне засідання групи з опрацювання норм цього проєкту. А далі буде засідання підкомітету, де будуть ставити правки на врахування. Зведеної таблиці поправок у нас поки немає, але понад 100 поправок до другого читання було подано», — зазначила Яцик.

Вона зауважила, що серед основних завдань робочої групи було врегулювання питання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Мова, зокрема, про такі випадки, коли представники одного бізнесу подають до правоохоронних органів безпідставні заяви щодо дій іншого бізнесу.

«Ми намагалися визначити чіткі критерії, наявність яких буде обов’язковою для внесення слідчими інформації до ЄРДР, тобто за наявності яких критеріїв може прийматися заява про вчинення злочину. Наприклад, коли вносяться відомості, які фактично або безпідставні й не мають під собою жодних доказів, або взагалі не стосуються кримінального правопорушення. В таких випадках за чиєюсь заявою порушується кримінальна справа, в рамках якої правоохоронці вже виконують якісь дії. Або навпаки: якщо бізнес конкурує між собою і є недобросовісна конкуренція, то конкуренти намагаються ініціювати якісь справи щодо своїх опонентів для того, щоб їх, наприклад, усунути від участі в тендерах, в державних закупівлях», — наголосила депутатка.

Яцик зазначила, що в законопроєкті буде закладено норму, яка не дозволятиме використовувати правоохоронні органи для вчинення будь-якого тиску на бізнес.

Читайте також: Закон про відновлення незалежності НАБУ і САП ліквідує можливість втручання генпрокурора — Кривонос

«Ще один кейс — це коли бізнес звертається до правоохоронців щодо порушення своїх прав, а слідчі, навпаки, не вносять (до ЄРДР — ред.) якісь відомості. І тоді бізнес змушений оскаржувати невнесення у суді, щоб суд зобов’язав слідчого внести відомості до реєстру. Але в такому випадку маємо втрачений час і непроведені першочергові слідчо-оперативні розшукові дії, як-от огляд місця події і таке інше. Саме ці проблеми намагалися врегулювати», — зауважила парламентарка.

Крім того, за її словами, дискутується правка щодо відновлення дослідчої перевірки перед внесенням відомостей до ЄРДР.

«Важливо, щоб вона не стала інструментом для зловживань. Наприклад, я за об’єктивну дослідчу перевірку, але не формальну — аби просто «відкинути» заяви і не вносити відомості під формальним приводом. Тому запропонувала відновити участь процесуального прокурора як альтернативу звернення до слідчого судді. Тоді, якщо слідчий не вніс, це оперативно зробить прокурор на підставі заяви. А людина не буде змушена ходити по судах з рішенням про зобов’язання внесення в ЄРДР», — додала вона.

За словами депутатки, представники правоохоронних органів погоджувались не з усіма пропозиціями до законопроєкту. Наприклад, поки що складно говорити про консенсус у питанні присутності представників бізнесу на засіданні суду, де вирішується питання щодо обшуків.

«Правоохоронці, звісно, заперечують проти цього. Вони не зацікавлені в тому, щоб бізнесу могли повертати речі, на які ухвалою суду не будуть накладатись арешти. Ми пропонували, щоб коли вже відбувся обшук, то суд лише вирішує питання про накладення чи ненакладення (арешту на вилучене під час обшуку майно — ред.). Представники мають право надавати свої пояснення, що це не стосується (справи — ред.). Тобто, вони мають право висловити свою думку, щоб не було «перекосу» в бік правоохоронців», — додала Яцик.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила за основу із доопрацюванням положень відповідно до ч.1 ст.116 проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження».

Його розроблено членами Ради з питань підтримки підприємництва при Президенті України спільно з представниками бізнес-середовища та експертами.

Читайте також: Голова НАБУ озвучив «План Б» на випадок нових спроб ліквідації незалежності бюро

Передбачається, що впровадження відповідних змін створить додаткові гарантії для захисту прав, свобод і законних інтересів субʼєктів господарювання під час здійснення кримінального провадження, а також дасть змогу знизити тиск та можливе втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу.

22 липня Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

24 липня Зеленський погодив текст законопроєкту, який відновлює незалежність антикорупційної інфраструктури.

31 липня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт за основу та в цілому. У той же день глава держави підписав закон, і він набув чинності. Лідери ЄС привітали ухвалення цього документа.

Фото: Facebook/Юлія Яцик