Вступ України до Європейського Союзу є як стратегічною необхідністю, так і моральним обов’язком, а також частиною майбутніх гарантій безпеки країни.

Про це в понеділок заявив президент Литви Гітанас Науседа під час пресконференції разом із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн поблизу кордону Литви з Білоруссю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вступ України до Європейського Союзу є як стратегічною необхідністю, так і моральним обов’язком. Членство в ЄС також є гарантією безпеки для України. 2030 рік має стати ціллю для оформлення членства України», – сказав президент.

«Гарантії безпеки мають бути надійними: сильна українська армія в поєднанні зі значною європейською та трансатлантичною присутністю», – зазначив він, додавши, що Литва готова зробити свій внесок.

Він вважає, що тим часом військову допомогу Україні необхідно збільшити, а санкції проти Росії – посилити.

«19-й пакет санкцій має бути спрямований на такі ключові сфери, як «Росатом», нафта і газ, банки та тіньовий флот. (…) Литва налаштована вимагати використання заморожених активів. Використання прибутків з них було гарною ідеєю, але цього недостатньо. Йдеться про катастрофічні втрати, за які несе відповідальність Росія. Людські життя, інфраструктура, будівлі, транспортна інфраструктура… Росія як країна, відповідальна за цю війну, повинна заплатити, тому ми будемо послідовно намагатися переконати деякі скептично налаштовані країни, які все ще вагаються щодо використання заморожених активів, і сподіваємося, що зрештою ми отримаємо результат», – сказав Науседа.

Говорячи про посилення європейської оборони, президент Литви підкреслив важливість військової мобільності, яка полягає в швидкому переміщенні військових сил та техніки по державах-членах ЄС. «Ми вітаємо пропозицію Єврокомісії значно збільшити фінансування військової мобільності в наступному багаторічному бюджеті ЄС та амбіції щодо подальшого вдосконалення відповідної нормативно-правової та процедурної бази», – сказав Науседа.

Читайте також: Литва виступає за розгортання навчальних місій для ЗСУ на заході України

«Балтійська лінія оборони та Щит Схід — це не просто національні ініціативи. Це проєкти, які відповідають спільним європейським інтересам. Загрози, з якими ми стикаємося, реальні: ворожі бойові безпілотники, гібридні атаки та постійний тиск нелегальної міграції на наші кордони», — пояснив президент Литви.

За його словами, держава потребує 8 мільярдів євро кредитів у рамках інструменту SAFE для зміцнення національної оборони, укріплення Балтійської лінії оборони та підтримки України.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис вважає, що остаточний термін вступу України до Європейського Союзу має бути встановлений на 1 січня 2030 року, а переговорні кластери необхідно відкрити якнайшвидше.

Фото: Elta